Декількома словами
Стаття присвячена 80-річчю бомбардування Хіросіми та Нагасакі, аналізує поточну ситуацію з ядерною загрозою та підкреслює важливість збереження пам'яті про трагічні події.
80 років тому, 9 серпня, атомна бомба вибухнула в Нагасакі. Щорічна церемонія пам'яті, як і завжди, нагадує про необхідність миру. Але цього року ці слова звучать особливо гостро. Світ змінився, і застосування ядерної зброї знову стає можливим.
Мер Нагасакі говорить про "екзистенційну кризу" та "неминучий ризик" для планети. Водночас, військові плани Ізраїлю, протистояння між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, а також зростаюча напруженість у відносинах між країнами, що володіють ядерною зброєю, викликають серйозні побоювання.
Серед країн, що володіють ядерною зброєю, США, Росія, Ізраїль, Північна Корея, Індія, Пакистан, Китай, Великобританія та Франція. Недавні заяви про необхідність "стратегічних дебатів" про ядерний захист Європи підкреслюють зростаючу стурбованість.
Важливо пам'ятати про тих, хто вижив після бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, "хібакуся". Їхні свідчення зникають разом з ними, і з ними зникає і наше розуміння минулого. Втрата живих свідків може призвести до спотворення історії, як це сталося з Голокостом.
Згадується зустріч з одним із "хібакуся" в Токіо, де автор розповідав про переклад книги "Хіросіма". Ця людина була зворушена, що говорить про важливість збереження пам'яті про трагедію. Книга Джона Герсі та історії тих, хто вижив, нагадують про цінність життя та необхідність запобігання ядерній війні.
Автор зазначає, що з кожним роком пам'ять стає все більш вибірковою, що підкреслює важливість збереження історичної правди.
