Декількома словами
Частини радянської міжпланетної станції «Космос-482», запущеної понад 50 років тому, найближчими днями мають впасти на Землю. Космічні агентства, включно з тими, де представлена Україна, відстежують об'єкт, який може частково зберегтися через свою конструкцію.
Провідні космічні агентства світу спостерігають за неконтрольованим входженням в атмосферу Землі радянської автоматичної міжпланетної станції «Космос-482». Апарат, який був запущений 53 роки тому до Венери, так і не досяг своєї мети.
Особливістю цього об'єкта космічного сміття є те, що він був розроблений для роботи в умовах високого тиску атмосфери Венери. Це означає, що деякі частини зонда можуть витримати проходження через земну атмосферу і впасти на поверхню неушкодженими. Очікується, що це відбудеться найближчими днями, за попередніми розрахунками – в суботу рано вранці.
«Космос-482» був запущений у березні 1972 року. Після виведення на орбіту Землі він мав перейти на траєкторію до Венери, але через збій (ймовірно, у розгінному блоці) розпався. Дві частини швидко згоріли в атмосфері, а дві інші – імовірно, посадковий модуль та двигун – вийшли на вищу еліптичну орбіту (від 210 до 9800 км), яка з часом знижувалася.
Офіційної інформації про об'єкт мало, оскільки він був частиною секретного радянського проєкту. Відомо, що посадковий модуль має овальну форму, діаметр близько метра і вагу пів тонни.
Бенхамін Бастіда Вірджилі, інженер Європейського космічного агентства (ЄКА), який працює в службі спостереження за космічним сміттям, вважає, що найімовірніше падіння відбудеться у воду. Він пояснює, що відстеженням об'єкта займається Міжнародний комітет з координації космічного сміття, до якого входять 13 агентств, включаючи ЄКА, НАСА, а також агентства Великої Британії, Франції, Італії, Росії, України, Китаю та Японії.
Бастіда зазначає, що, хоча всі ці агентства є членами комітету, обмін інформацією, зокрема з російською стороною, останнім часом обмежений. Основним джерелом даних для західних країн є мережа радарів НАСА та власні інструменти ЄКА.
Експерт наголошує, що ситуацію потрібно розглядати в контексті: «Щотижня в атмосферу входять ракети чи супутники вагою понад тонну, і є ймовірність, що їхні частини виживуть і впадуть на поверхню. Ризик від «Космос-482» не є значно вищим», — говорить він. За його словами, об'єкти при входженні в атмосферу не вибухають; вони сильно гальмуються і падають на землю зі швидкістю близько 300 м/с. Знайдені фрагменти космічного сміття ніколи не утворювали кратерів. Вони можуть завдати незначної шкоди (наприклад, пошкодити дах), але не призводять до руйнувань.
Наразі зонд рухається по майже круговій орбіті з мінімальною висотою близько 200 км. Це означає, що він може впасти в будь-якій точці між 52° північної та південної широти, тобто практично будь-де за межами полюсів. Невизначеність у прогнозі дати та місця падіння залишається значною (доба для дати, кілька годин для часу в день падіння), оскільки важко передбачити поведінку об'єкта у верхніх шарах атмосфери, вплив сонячної активності та наявність/спрацювання парашута.
Попри ці невизначеності, експерти запевняють, що ймовірність падіння обломків на населені пункти чи людей є надзвичайно низькою. За 70 років космічної діяльності такого не траплялося жодного разу.
Системи моніторингу продовжуватимуть збирати дані для уточнення прогнозу. Можливо, ближче до дня падіння вдасться виключити падіння на певні континенти.
