Декількома словами
Перший рік правління Кіра Стармера ознаменувався розчаруванням виборців, падінням рейтингів та зміщенням політичного курсу вправо. Уряд зіткнувся з необхідністю коригувати політику та зростаючим невдоволенням громадян.
Лондон – Рік перебування лейбористів при владі на чолі з Кіром Стармером ознаменувався розчаруванням серед виборців, падінням рейтингів та зміщенням політичного курсу вправо. Аналітики відзначають нездатність уряду вирішити гострі соціальні проблеми та зростаюче невдоволення політикою жорсткої економії.
Замість тріумфальних промов – будні незадоволеності. Лейбористський уряд зіткнувся з необхідністю коригувати політику, що викликає невдоволення громадян. Йдеться про скорочення допомоги по інвалідності та інші непопулярні заходи, які спричинили протести.
Аналітики сходяться на думці, що уряд Стармера витратив політичний капітал. «У вас є три активи: економічна ситуація, ваша репутація та добра воля ваших депутатів», – зазначає Аластер Кемпбелл, колишній радник Тоні Блера. «Добра воля парламентаріїв майже вичерпана, а репутація команди як компетентної також перебуває на низькому рівні», – додає він.
Одним з ключових факторів стало розчарування виборців, які втомилися від 14 років правління консерваторів. Багато виборців, не відчуваючи особливого ентузіазму, проголосували за лейбористів. Тим не менш, лейбористи не змогли заручитися широкою підтримкою: за них проголосувало лише 35% виборців, що значно менше, ніж у 2017 році за Джеремі Корбіна (40%).
Уряд Стармера проводить політику, яка багато в чому нагадує неоліберальну модель. Це проявляється у посиленні імміграційного законодавства, прагненні налагодити відносини з адміністрацією Трампа та підтримці Ізраїлю в конфлікті з Палестиною.
Як зазначає соціолог Джон Кертіс, виборці не розуміють, що захищає Стармер. Зростає кількість нелегальних іммігрантів, які прибувають до Великобританії, а вплив США на зовнішню політику країни залишається значним.
Основним розчаруванням стали економічна політика та соціальні заходи. Обіцянки економічного зростання після Brexit не було виконано. Запроваджена міністром фінансів Рейчел Рівз політика жорсткої економії викликала невдоволення як у бізнесу, так і у соціально незахищених верств населення.
Відміна допомоги пенсіонерам на оплату рахунків за газ та електрику, а також посилення умов надання допомоги по інвалідності викликали протести та розкол у Лейбористській партії. Діана Еббот, одна з впливових депутатів-лейбористів, висловила протест проти цих заходів.
Опитування показують зниження популярності лейбористів. На тлі цього набирають популярності популістські сили, такі як Reform UK. Уряд відповідає на це зміщенням вправо, що викликає критику з боку лівих сил.
На фестивалі Glastonbury група Kneecap виконала пісню із закликом «Fuck Keir Starmer», що демонструє зростаюче невдоволення політикою Стармера. Це контрастує з першими роками перебування при владі Тоні Блера, коли панував оптимізм та підтримка з боку діячів культури.
Представники уряду заявляють про прагнення покращити життя робітничого класу, але опитування показують зростаюче розчарування та песимізм.
