Нове, приголомшливе журналістське розслідування виявило похмурі деталі сексуальних домагань, вчинених священиком Альфонсо Педрахасом, відомим як «Падре Піка», який знущався над понад 80 дітьми в коледжі Хуана XXIII у Кочабамбі, Болівія. Результати розслідування опубліковано журналістом Хуліо Нуньєсом Монтаньєю у його книзі «Падре Піка. Картографія ґвалтівника в Церкві».

Книга детально описує історію Педрахаса, сексуального хижака, який очолював коледж Хуана XXIII. «Падре Піка» вів щоденник, у якому записував свої зловживання та внутрішні муки. Хуліо Нуньєс отримав доступ до цих записів після смерті єзуїтського священика завдяки його племіннику.

Розповідь Нуньєса є вичерпною, задокументованою та детальною, слугуючи зразком журналістської строгості. Його розповідь занурює читача в пекло, яке пережили його жертви — діти з інтернату, багато з яких були з дуже скромних родин. Педрахас ночами пробирався до їхніх спалень, користуючись своєю владою.

Педрахас зображується як людина з прогресивною соціальною чутливістю, шанувальник латиноамериканських борців, таких як Че Гевара, але страждаючий від патології, яку церковна ієрархія вирішила помітити лише тоді, коли недосконале суспільство людей вжило заходів. До цього моменту церковна ієрархія обмежувалася приховуванням злочинів: переводила насильників в інші місця, ігнорувала заяви жертв і без докорів сумління брехала, щоб запобігти розголосу.

У випадку з «Падре Пікою» до чотирьох колишніх провінціалів Товариства Ісуса були розслідувані судом як посібники. Вони завжди були в курсі всього і приховували це, щоб врятувати інститут, а не дітей. Особливо показовим є лист, який генерал єзуїтів Петер Ханс Кольвенбах надіслав у 1998 році всім провінціалам: «Якщо це поодинокий випадок і скандалу можна уникнути, можна розглянути можливість переведення в інше місце…», — цитує Хуліо Нуньєс у своїй книзі.