Скорочення обсягів допомоги на розвиток

Скорочення обсягів допомоги на розвиток внаслідок санкцій на зовнішню допомогу призводять до зростання смертності матерів, дітей віком до п'яти років та немовлят віком до одного року в країнах, де ці заходи були застосовані. Це перекреслює досягнення останніх років у цих регіонах. Такий основний висновок дослідження, опублікованого в четвер у журналі «The Lancet Global Health», в якому аналізується вплив цих економічних інструментів, застосованих проти 67 країн з низьким та середнім доходом у відповідь на державні перевороти, збройні конфлікти або порушення прав людини, протягом трьох десятиліть.

За словами авторів дослідження, це перше подібне дослідження, яке аналізує вплив санкцій на зовнішню допомогу на здоров'я людей, зокрема на здоров'я матерів та дітей. «Частина моєї мети як науковця — мати можливість пояснити за допомогою аналітичних інструментів, що означають геополітичні інтервенції та що вони роблять. Мати можливість продемонструвати та кількісно оцінити вплив санкцій на зовнішню допомогу», — розповідає «Джерело новини» Рут М. Гібсон, дослідниця постдокторантури Стенфордського університету та головна авторка дослідження разом із мультидисциплінарною командою зі Стенфорда, Університету Дрекселя та Університету Вашингтона.

Автори зазначають, що результати аналізу особливо актуальні в нинішньому контексті, зважаючи на зміни в політиці зовнішньої допомоги уряду США у 2025 році та заморожування фондів USAID, американського агентства зі співробітництва. Гібсон підкреслює, що не можна робити пряме порівняння, оскільки санкції на зовнішню допомогу є методом покарання країни, а скорочення програм зовнішньої допомоги США є внутрішнім рішенням, яке застосовується у загальному порядку. «Це політичний інструмент та інший механізм», — наголошує вона. «Однак є уроки, які ми можемо винести з цього дослідження про те, що може статися із закриттям USAID, скороченням та скасуванням контрактів на зовнішню допомогу», — пояснює вона. «Наше дослідження показує, що є затримка в гуманітарних труднощах, які виникають внаслідок санкцій на зовнішню допомогу. Тому є підстави вважати, що буде затримка щодо наслідків політичних рішень, які приймаються зараз, і, ймовірно, довгострокові наслідки будуть дуже суттєвими», — додає вона.

Гібсон жила на Мадагаскарі протягом трьох років після державного перевороту 2009 року. «Міжнародна спільнота відкликала майже всю зовнішню допомогу, за винятком тієї, що призначалася для основних гуманітарних програм. І, по суті, я бачила, як система охорони здоров'я руйнувалася, а країна розвалювалася», — пояснює вона. «ООН заявила, що покоління дітей постраждає від відкликання та санкцій на зовнішню допомогу. Я бачила, як це відбувається, і саме тому я зробила це дослідження», — додає вона.

Аналіз зосереджений на 88 епізодах санкцій у 67 країнах з низьким та середнім доходом у період з 1990 по 2019 рік і пояснює, як ці заходи скоротили Офіційну допомогу на розвиток (ODA) та допомогу, спеціально призначену для охорони здоров'я (DAH). Зокрема, ці санкції призвели до скорочення на 17% допомоги на розвиток, призначеної для охорони здоров'я. Загалом 66 країн, які ніколи не зазнавали санкцій, слугували контрольною групою під час дослідження.

Є уроки, які ми можемо винести з цього дослідження про те, що може статися із закриттям USAID

Рут М. Гібсон, дослідниця постдокторантури Стенфордського університету

Санкції на зовнішню допомогу скоротили приблизно 2,4% від загальних витрат країни на охорону здоров'я. «Невеликі зміни в сумі грошей, яку країна отримує для допомоги на розвиток, призначеної для охорони здоров'я, мають величезні наслідки для добробуту та життя жінок і дітей», — пояснює співавторка дослідження. «Коли допомога на розвиток для охорони здоров'я скорочується як відсоток від загальних витрат на охорону здоров'я, саме тоді починають проявлятися наслідки для материнської та дитячої смертності», — додає вона.

Внаслідок цього скорочення відбулося зростання дитячої смертності серед дітей віком до одного року на 3,1%, із середньорічним показником 129,3 додаткових смертей на 100 000 живонароджених. Щодо смертності дітей віком до п'яти років, то відбулося зростання на 3,6% (47,1 додаткових смертей на 100 000 живонароджених). А щодо материнської смертності, то зростання склало 6,4% (10,9 смертей на 100 000 живонароджених). «Більшість смертей трапляється на четвертий або п'ятий рік [з моменту введення цих санкцій на зовнішню допомогу]», — пояснює Гібсон.

Значний регрес

Дослідження показує, що введення санкцій на п'ять років і більше — середня тривалість, яка спостерігалася у вибірці, — може нівелювати 64% досягнень у боротьбі з материнською смертністю, 29% покращень у показниках смертності немовлят віком до одного року та 26% прогресу у скороченні смертності дітей віком до п'яти років, які були досягнуті в цих країнах у період з 1990 по 2019 рік. «Ми почали аналіз у 1990 році, тому що Організація Об'єднаних Націй мала «золоту еру» санкцій між 1990 і 2000 роками. Вони використовувалися постійно. Ми зупинилися на 2019 році через доступність даних», — підсумовує Гібсон. Серед країн, які вводять санкції, дослідження показує, що США систематично становлять близько 50%, а разом з Європейським Союзом — близько трьох чвертей введених санкцій.

Автори дослідження рекомендують відстежувати вплив на здоров'я під час режимів санкцій, розглядаючи можливість зменшення тривалості або інтенсивності. «Інтенсивність залежить, в основному, від того, як довго ви підтримуєте захід чинним або скільки підтримки ви відкликаєте», — пояснює Гібсон, додаючи, що в аналізі також пропонується «оцінювати вразливість країн до введення цих заходів»