Світовий виробник спортивного одягу та взуття Adidas опинився під вогнем критики через черговий випадок культурної апропріації. Нова модель взуття «Oaxaca Slip-On», розроблена дизайнером Віллі Чаваррією, спричинила обурення, оскільки її дизайн майже ідентичний традиційним сандалям (уарачес) народу сапотеків із громади Ялалаг (штат Оахака, Мексика).

Хоча компанія спробувала виправдатися, назвавши це «шануванням мексиканського коріння» дизайнера, подібна риторика часто приховує комерційну експлуатацію. Культурна апропріація відбувається, коли потужні корпорації або впливові сектори неправомірно використовують елементи культури пригноблених народів для комерціалізації чи символічної вигоди без згоди чи співпраці з колективними власниками цих елементів.

Органи влади громади Ялалаг, яка має найвищий орган самоврядування — Громадську асамблею, опублікували офіційну заяву. У ній вони вимагали від Adidas та Віллі Чаваррії визнати факт запозичення дизайну їхніх традиційних виробів. Спільнота також закликала негайно призупинити виробництво спірного взуття та розпочати переговори для забезпечення поваги до культурних проявів корінних народів країни.

На цю ситуацію відреагували й мексиканські політики. Губернатор Оахаки Саломон Хара та президент Клаудія Шейнбаум виступили із заявами, засуджуючи дії Adidas. Шейнбаум наголосила, що компанії «узурпують креативність корінного народу» і пообіцяла, що влада аналізує правові механізми для захисту культурної спадщини. Представники Adidas, своєю чергою, заявили про готовність до діалогу.

Проте, у Міжнародний день корінних народів (9 серпня) сама громада Ялалаг випустила окреме звернення. Вони подякували політикам за підтримку, але рішуче відкинули спроби «політизувати та перекрутити» їхні колективні рішення. Община підкреслила, що вони ухвалюють рішення вільно та відповідально через свою Асамблею.

Цей інцидент слугує яскравим прикладом лицемірства мексиканської держави. З одного боку, вона позиціонує себе як захисник корінних народів від комерційної експлуатації, а з іншого — сама постійно зловживає їхніми культурними елементами. Держава використовує символи, як-от слово «текіо» (що має глибокий політичний та історичний сенс для корінних народів), для назв міністерств, а також включає стандартизовані та вирвані з контексту індіанські ритуали у церемонії інавгурації, як це було з Клаудією Шейнбаум. Це демонструє, що державний захист культурної спадщини часто залишається лише на рівні гучних заяв, а Федеральний закон про захист спадщини корінних народів має вкрай слабкий вплив.