Тіло першого палестинського підлітка, загиблого в ізраїльських в'язницях з початку війни в Газі, несе на собі страшні сліди: ознаки голодування, втрата м'язової маси та жиру, коліт і короста. Такі моторошні деталі містить звіт незалежного ізраїльського лікаря, присутнього на аутопсії, проведеній органами охорони здоров'я уряду Ізраїлю. Першою можливою причиною смерті вказується саме виснаження.

Цей лікар, чиє ім'я не розголошується, також мав доступ до медичної історії 17-річного Валіда Ахмеда, палестинця з бразильським громадянством, за шість місяців його ув'язнення. Ще наприкінці 2024 року юнак бив на сполох, що йому не дають достатньо їжі.

Валід знепритомнів о 7:48 ранку 22 березня у в'язниці Мегідо на півночі Ізраїлю. Невдовзі, о 9:10, його оголосили мертвим у медичному пункті в'язниці. Його затримали у вересні минулого року за звинуваченням у киданні каміння в ізраїльських солдатів. До невимовного болю родини в їхньому будинку в Сільваді (Західний берег) додається той факт, що влада єврейської держави не віддає їм тіло для поховання, скаржиться його батько, 43-річний Халед Ахмед. Ім'я Валіда поповнило скорботний список із 22 інших палестинських в'язнів, які загинули в ізраїльських тюрмах під час війни, що почалася 7 жовтня 2023 року, і чиї тіла так і не були повернуті.

«Смерть Валіда, 17-річного спортсмена, за жахливих обставин, є ще одним доказом того, що політика ізраїльського уряду розглядає в'язниці не як місця ув'язнення, де в'язні мають права людини, а як установи, призначені для тортур та знущань над палестинцями, морячи їх голодом та відмовляючи у життєво необхідній медичній допомозі», — заявляє Наджі Аббас, відповідальний за справи в'язнів та затриманих організації «Лікарі за права людини Ізраїлю», у своєму пресрелізі. Ізраїльська пенітенціарна система постійно оточена суперечками через її ставлення до палестинців. Ця неурядова організація вважає те, що сталося, частиною «систематичної недбалості».

Справді, батько юнака описує його як людину, яка дбала про себе, займалася футболом та кікбоксингом. Він показує фотографії Валіда на різних змаганнях, навіть у Йорданії. Саме тому його так вражає стан тіла, описаний в автопсії, лише через шість місяців після затримання. На полиці у вітальні стоять кілька його кубків та медалей. Над цими нагородами, на стіні, висить фотографія в рамці Нідаля, дядька Валіда та брата Халеда, який загинув у 15 років у 1994 році в інциденті з окупаційними військами.

Валіда затримали в ніч на 13 вересня 2024 року. «Було близько третьої години ночі, коли 20-30 військових прийшли додому. Деякі увірвалися всередину, агресивно виламавши двері. Вони зайшли до його кімнати і витягли його з ліжка. Його заарештували в шортах і футболці. Не дозволили нічого більше одягнути. Перш ніж забрати його, військові пробули тут приблизно півтори години. Вони забрали два телефони мого сина і навіть трохи грошей», — описує Халед. «Я попросив їх, будь ласка, трохи послабити стяжку, якою йому зв'язали руки. У відповідь її затягнули ще тугіше», — додає він.

Близько 6 ранку сім'я зв'язалася з консульством Бразилії, щоб повідомити про те, що сталося, оскільки всі вони мають паспорти цієї країни завдяки матері Халеда. Саме бразильська влада, за словами батька, повідомила їм наступного дня, що хлопець перебуває в камері у Мегідо.

Ніч арешту була останньою, коли Халед міг фізично бути поруч зі своїм старшим сином, оскільки побачень у в'язниці йому не надавали. Він міг бачити його лише кілька разів через екран під час судового процесу, відкритого проти юнака, якого звинувачували у киданні каміння в ізраїльських солдатів — звичний прийом з боку влади єврейської держави. Процес відкладали пів дюжини разів на слуханнях, які тривали лічені секунди, пояснює здивований батько, якому дозволяли входити до ізраїльської в'язниці Офер на окупованому Західному березі, щоб спостерігати за судом, що відбувався у Мегідо. Саме на засіданні 10 лютого він востаннє бачив його зображення.

У ніч на 24 березня сім'я дізналася про смерть Валіда, якому 29 квітня мало виповнитися 18 років, з новин. Тоді вони зателефонували до бразильської влади та комісії у справах в'язнів при Палестинській національній адміністрації (ПНА). Їм вдалося домогтися присутності незалежного ізраїльського лікаря на аутопсії 27 березня в Національному центрі судової медицини Абу-Кабір поблизу Тель-Авіва. Сім'я надала доступ до звіту, складеного цим лікарем і підписаного 28 березня.

«Стан тіла був надзвичайно поганим», — з болем, але спокійно каже батько. «Валід дуже голодував, у нього не було жиру на тілі, ані м'язів. Короста сягала навіть інтимних місць», — додає батько, наводячи деталі зі звіту про аутопсію. Крім того, у звіті зафіксовано поріз на шиї юнака, походження якого встановити не вдалося.

Уряд Бразилії, очолюваний Луїсом Інасіу Лулою да Сілвою, 25 березня звернувся до ізраїльського уряду з вимогою провести незалежне розслідування смерті неповнолітнього, повідомляє Найара Галаррага. «Згідно зі своїми міжнародними зобов'язаннями, ізраїльський уряд повинен провести швидке та незалежне розслідування причин смерті, а також оприлюднити його результати», — йдеться у заяві МЗС. Уряд Ізраїлю досі не надав жодного звіту, повідомив у п'ятницю бразильський уряд.

Сім'я продовжує намагатися повернути тіло для поховання. Прямого контакту з владою Ізраїлю вони не мали, проте влада заборонила їм проводити в Сільваді традиційну народну церемонію прощання з померлим у спеціально відведеному для цього місці. Як і в багатьох інших населених пунктах окупованого Західного берега, військові постійно присутні в цьому районі, їх видно, і вони нав'язують свої закони. Контрольно-пропускний пункт блокував виїзд та в'їзд до населеного пункту протягом пів години увечері цієї п'ятниці.

Ізраїльська влада затримала понад тисячу палестинських неповнолітніх з початку нинішнього конфлікту, з яких 350 все ще перебували за ґратами наприкінці березня, за даними різних палестинських гуманітарних організацій. Загалом 665 тіл палестинців станом на серпень минулого року залишалися в руках ізраїльтян, деякі — понад пів століття. З них 59 — неповнолітні та дев'ять — жінки. Ці цифри не включають кілька сотень тіл жителів Гази, які, за оцінками, загинули під час участі в нападі на Ізраїль, з якого почалася війна і в якому було вбито близько 1200 осіб.