Декількома словами
Автор розмірковує про те, як сучасне суспільство втомлюється від новин про страждання, але при цьому активно споживає розважальний контент та ділиться фотографіями з відпочинку.
Літо – час відпочинку та безтурботності, проте сучасні реалії вносять свої корективи. Автор розмірковує про те, як ми втомилися від великої кількості новин про катастрофи та жорстокість, але при цьому не можемо відмовитися від споживання розважального контенту.
«Ми втомилися від фотографій каліцтв дітей...», - цитує автор слова з есе Сьюзен Зонтаг. Дійсно, ми бачимо надто багато жорстокості в новинах, у соціальних мережах, і це притуплює наші почуття. Здається, що ми звикли до страждань інших.
У той же час, влітку ми прагнемо до відпочинку, радості, ділимося фотографіями з відпочинку, смачною їжею та розвагами в соціальних мережах. Автор ставить питання: наскільки ці дві реальності – співчуття до страждань та гонитва за лайками – сумісні? Чи не є це проявом цинізму?
Автор приходить до висновку, що, можливо, почуття сорому за таку поведінку – це останнє, що залишилося від людяності. І в епоху, коли візуальний контент став домінувати, а новини та розваги змішалися, важливо не втратити здатність відчувати та розрізняти важливе.
