Декількома словами
У Мексиці процвітає соціальна нерівність, що призводить до бідності та дискримінації. Стаття аналізує причини та наслідки цих явищ, вказуючи на необхідність змін.
У розвинених країнах часто говорять про «скляну стелю», яка заважає жінкам просуватися кар'єрними сходами. У Мексиці, де 46 мільйонів людей живуть у злиднях, проблеми набагато глибші: тут панує не лише патріархат, але й класова нерівність.
Половина мексиканців, які народилися в бідності, залишаються в ній, передаючи її своїм дітям. Соціальний ліфт не працює. Ті, кому вдається вирватися зі злиднів, рідко піднімаються вище другого рівня бідності. Експерти відзначають, що країна втрачає таланти через ці обставини.
Праві зазвичай вважають, що успіх залежить від особистих зусиль, не звертаючи уваги на стартові умови. Ліві, навпаки, вважають, що бідним потрібна допомога, тому що процвітання неможливе без боротьби з класовою нерівністю, дискримінацією та патріархатом. Важливі якісні державні послуги, особливо освіта, щоб діти могли отримати шанс на гідне життя.
Дані показують, що на півдні Мексики 64% тих, хто народився в бідності, залишаються в ній, тоді як на півночі цей показник становить 37%. Також, 57% дорослих з неблагополучних верств населення мають темний колір шкіри, тоді як серед тих, хто виріс у більш сприятливих умовах, цей показник становить 34%. Це прояв расизму та класової нерівності, широко поширених у Мексиці. Жінкам живеться гірше, ніж чоловікам. Їм складніше вирватися зі злиднів через патріархат, класову нерівність та расизм.
Повторювати це доведеться знову і знову.
