Декількома словами
У Чилі та країнах Латинської Америки спостерігається зниження соціальної згуртованості, що вимагає розробки нових політик та заходів для зміцнення довіри та стабільності в суспільстві. Аналіз COES та CEPAL.
Чилі переживає період високої соціальної напруги, що проявляється у недовірі до інституцій, кризі політичного представництва, міграційних викликах та відчутті соціальної несправедливості. Про це свідчать дані, представлені Центром вивчення конфліктів та соціальної згуртованості (COES) та Економічною комісією для Латинської Америки та Карибського басейну (CEPAL).
Згідно з дослідженням, зниження соціальної згуртованості впливає на керованість та демократичну стабільність в регіоні. Аналіз, проведений COES, включає два основних напрямки: вертикальний (відносини між громадянами та державою) та горизонтальний (взаємини між людьми).
Результати показують, що загальна соціальна згуртованість у Латинській Америці залишається на помірному рівні, але з різними тенденціями в різних країнах. Чилі виділяється низьким рівнем згуртованості у 2022 році. Вертикальна згуртованість знизилася після 2020 року, зокрема, після пандемії. Горизонтальна згуртованість демонструє ще більше погіршення.
Експерти підкреслюють, що соціальна згуртованість є не лише діагнозом, а й метою розвитку, що вимагає створення більш справедливих та стійких суспільств. Для цього необхідні зіставні дані та розробка політик, заснованих на фактичних даних. Наголошується на необхідності конкретних заходів у різних областях: довіра до інституцій, безпека, справедливість у розподілі ресурсів та можливостей.
Ці висновки були зроблені на основі аналізу даних Обсерваторії соціальної згуртованості (OCS-COES).
