Декількома словами
Новина про те, як країни Латинської Америки та Карибського басейну переосмислюють роль турботи про людей, роблячи її соціальною відповідальністю та правом, а не лише обов'язком жінок.
У країнах Латинської Америки та Карибського басейну мільйони жінок та дівчат щодня підтримують життя: готують їжу, перуть, доглядають за дітьми та літніми людьми. Ця, часто невидима, робота підтримує економіку та суспільство, але рідко визнається як соціальна відповідальність. ООН-Жінки підкреслює важливість «територій турботи» – просторів, де створюються колективні рішення для перерозподілу неоплачуваної праці з догляду.
Турбота – це право. Експерти переконані, що догляд не повинен залежати від доброї волі сімей або лягати виключно на плечі жінок. Пандемія та зміна клімату показали, що системи, які не піклуються про людей, руйнуються. Для створення комплексних систем догляду необхідні політична воля, інвестиції, інфраструктура та культурні зміни.
Території турботи: приклади з практики. У Лімі (Перу) було проведено аналіз, який показав, що жінки проходять до п'яти кілометрів на день між домом, школою та медичним центром. На основі цих даних розроблено пропозиції щодо покращення міської інфраструктури. У Кіто (Еквадор) розвивається система догляду за залежними людьми та тими, хто за ними доглядає. У Боготі (Колумбія) створено центри, що пропонують жінкам освіту, охорону здоров'я та відпочинок, що допомагає боротися з перевантаженням та покращувати економічне становище.
Партнерство заради змін. Ці ініціативи – результат співпраці між урядами, громадськими організаціями, міжнародними структурами, такими як ООН-Жінки та AECID. Програми спрямовані на визнання, скорочення та перерозподіл неоплачуваної праці з догляду в країнах Латинської Америки та Карибського басейну. Важливо визнати, що турбота має стати центральним елементом державної політики для забезпечення добробуту та сталого розвитку.
Мета: суспільство турботи. ООН-Жінки закликає до перегляду суспільних пріоритетів, інвестицій у повсякденне життя та створення більш справедливих та стійких спільнот, де турбота стане спільним правом, а не жертвою.
