Декількома словами
Стаття аналізує виклики та перспективи вищої освіти в Латинській Америці в умовах цифрової трансформації, підкреслюючи важливість адаптації до нових технологічних та демократичних реалій.
Виклики, які стоять перед вищою освітою в сучасному світі, безпосередньо пов'язані з цифровою революцією та геополітичною напруженістю. Ця стаття досліджує актуальні проблеми та перспективи розвитку вищої освіти в Латинській Америці, акцентуючи увагу на впливі цифровізації та її наслідках для демократії.
Сучасна ситуація характеризується складністю, що вимагає переосмислення підходів до вищої освіти. Технологічні зміни, які впливають на кваліфікаційні стандарти, ставлять під сумнів традиційні методи навчання та соціальну мобільність. Пандемія посилила проблеми, збільшивши нерівність та скоротивши можливості працевлаштування. Незважаючи на це, важливо зберегти роль вищої освіти як ключового фактора економічного зростання та інновацій, а також як інструменту підготовки кваліфікованих кадрів.
В Латинській Америці спостерігається зростання кількості студентів у вищих навчальних закладах, що перевищила 30 мільйонів осіб у 2022 році. Це, в свою чергу, сприяло розширенню доступу до вищої освіти в регіоні. За останні 20 років охоплення зросло з 23% до понад 52%, в той час як у світі цей показник збільшився з 19% до 38%. Ці успіхи пов'язані зі зростанням кількості випускників середніх шкіл та розширенням мережі вищих навчальних закладів, більшість з яких є приватними. Відзначається також фемінізація університетів: понад 50% випускників – жінки, а в деяких країнах, таких як Аргентина та Бразилія, цей показник перевищує 60%.
Однак зберігаються проблеми з доступом до освіти для бідних верств населення, високим рівнем відсіву студентів в деяких країнах, відсутністю єдиних стандартів якості та низькою інтернаціоналізацією. Всередині регіону спостерігаються значні відмінності: від провідних світових університетів до навчальних закладів з обмеженими можливостями, від країн з розвиненою системою вищої освіти до тих, де зберігаються етнічні та соціальні бар'єри.
Особливу увагу слід приділити кільком аспектам: не завжди більша представленість жінок в університетах приводить до поліпшення соціально-економічного становища, а кількість випускників з природничих спеціальностей залишається низькою. Це підкреслює необхідність підготовки кадрів в області технологій та цифровізації. Спеціальності STEM (наука, технології, інженерія та математика) набувають все більшого значення, оскільки вимагають не тільки цифрових навичок, але й розуміння ризиків, пов'язаних з їх застосуванням. В країнах ОЕСР 27% студентів обирають STEM, в той час як в сфері управління та права — 24%, а в соціальних та гуманітарних науках — 10%. Це обумовлює потребу у висококваліфікованих викладачах в області цифрових технологій.
Існує гіпотеза про зв'язок між рівнем освіти та демократією. Майбутній період стане визначальним для оцінки впливу цифрових технологій на демократичні інститути. Університети відіграють ключову роль в цьому процесі. У зв'язку з можливим впливом ІІ на посилення нерівності, вищі навчальні заклади повинні адаптуватися до нових вимог ринку праці, пропонуючи гнучкі освітні програми та підтримуючи гуманістичні цінності. Саме цей виклик — технологічний, демократичний та міжкультурний — повинен визначити майбутнє вищої освіти в Латинській Америці.
Еріка Родрігес Пінсон, соціолог та доктор міжнародних відносин, є експертом з розвитку та співпраці з Латинською Америкою. Вона обіймає посаду директора Фонду Кароліна та має великий досвід роботи в академічних, інституційних та багатосторонніх організаціях в Іспанії та регіоні.
