Декількома словами
Репортаж про життя біженців рохінджа в найбільшому в світі таборі, де вони стикаються з бідністю, відсутністю роботи та закриттям шкіл.
На півдні Бангладеш, у найбільшому в світі таборі біженців, відкривається гірка правда про життя рохінджа. Понад мільйон людей, які опинилися в пастці між халупами та багном, позбавлені права на роботу. Скорочення міжнародної допомоги призвело до закриття небагатьох шкіл, які хоч якось захищали дітей від загрози викрадення та злочинності.
Цей табір – місце, де час, здається, зупинився. Люди живуть в умовах, далеких від нормальних, без надії на майбутнє. Відсутність роботи та перспектив, нестача ресурсів та постійна загроза насильства – ось лише частина проблем, з якими щоденно стикаються рохінджа.
Закриття шкіл особливо гостро вдарило по дітях. Освіта, яка служила для них порятунком, тепер недоступна, що робить їх більш вразливими перед різними небезпеками.
Життя в цьому таборі – це нескінченний цикл боротьби за виживання, де кожен день сповнений невизначеності та страху.
