Декількома словами
У Колумбії рішення суду про мережевий нейтралітет викликає дебати про нерівність у доступі до інтернету та вплив на плани мобільних операторів.
У Колумбії розгорнулися гарячі дебати навколо рішення Конституційного суду, що стосується мережевого нейтралітету та так званого "нульового рейтингу". Рішення суду, опубліковане у короткому прес-релізі, викликало бурю обговорень у соціальних мережах та ЗМІ, зокрема, щодо комерційних планів мобільних операторів, таких як Claro, Movistar та WOM.
Ці плани дозволяють користувачам використовувати такі додатки, як WhatsApp, Facebook та TikTok, не витрачаючи при цьому трафік. У технічному жаргоні це називається "zero-rating". Суд побоюється, що подібні схеми дискримінують додатки та відкривають двері для порушення мережевого нейтралітету, віддаючи перевагу певному контенту або постачальникам послуг. Таким чином, виникли побоювання, що суд може покласти край "безкоштовному WhatsApp".
Суд роз'яснив, що мережевий нейтралітет передбачає не лише заборону для держави чи операторів блокувати доступ до додатків, що є цензурою, але й гарантує рівний доступ користувачів до всіх додатків. Наприклад, оператор не повинен віддавати перевагу WhatsApp перед альтернативними месенджерами, такими як Signal або Telegram. У зв'язку з цим суд визнав недійсною частину закону 2011 року, який використовувався для обґрунтування zero-rating.
Дебати про мережевий нейтралітет швидко перейшли в обговорення соціальної нерівності. В одній із найбільш нерівних країн світу багато інфлюенсерів розкритикували рішення суду, стверджуючи, що воно "позбавляє бідних людей" переваги безкоштовного інтернету, особливо WhatsApp, який став необхідним інструментом не лише для особистого спілкування, а й для роботи.
Адвокат Ана Бехарано, одна з позивачів, зіткнулася з критикою. Вона зазначила, що "справжня роз'єднаність полягає у вірі в те, що інтернет — це подарунок, який бідні люди повинні приймати з крихтами, кинутими їм з великих платформ".
Під час обговорення на радіо директор Blu Radio Нестор Моралес заявив, що рішення суду негативно позначиться на найбідніших колумбійцях, яким доведеться платити більше за використання додатків, раніше доступних "безкоштовно", або відмовитися від них. Бехарано відповіла, що це прояв класового підходу.
Аргумент про класову приналежність також був використаний великими інтернет-компаніями, зокрема, Meta (власник Facebook, Instagram та WhatsApp), яка заявила, що zero-rating вигідний малозабезпеченим колумбійцям, покращуючи доступ до інформації. Оператори Movistar та Claro також висловили побоювання, що скасування zero-rating негативно вплине на поширення мобільного широкосмугового доступу.
У Чилі, де діє закон про мережевий нейтралітет, також тривали подібні дебати. Експерти відзначають, що zero-rating є новою практикою, і хоча формально її можна було б регулювати, юридичних прецедентів поки що немає. Оператори в Чилі продовжують пропонувати плани zero-rating. Рішення, за словами експертів, лежить у площині вільного ринку і не повинно приводити до субсидування великих компаній.
У США, наприклад, штат Каліфорнія в 2021 році ухвалив закон, що забороняє zero-rating. У Колумбії поки неясно, чи будуть введені якісь заборони чи виключення. На даний момент очевидно, що говорити про мережевий нейтралітет складно в умовах величезної нерівності в доступі до інтернету, що вимагає ефективних рішень.
