У Мадриді під час великого відключення найкраще працювало терпіння

Віктор і Юлія є прикладом. Вони прибули до Мадрида з Гавани близько полудня в понеділок, лише за кілька хвилин до відключення електроенергії. Вже в аеропорту вони помітили, що щось не так, але їм вдалося взяти таксі, яке довезло їх до центру. Зараз майже восьма вечора, і вони стоять на розі вулиці Рафаеля дель Рієго з одними з воріт станції Аточа, зачиненими наглухо. Вони мали сісти на AVE до Барселони, а звідти на машину, про яку вони домовилися, до Андорри, їхнього місця проживання. Але зараз вони тут, без сигналу на мобільному телефоні, в якому майже не залишилося заряду, без готівки та не знають, де проведуть ніч.

Юлія каже: «Я також вагітна і відчуваю більшу втому».

Віктор з посмішкою додає: «Принаймні, дитина спить у візку стільки, скільки не спала в літаку».

Решту картини складають дві великі валізи. Коли їх просять сфотографуватися, у Юлії котяться дві сльози безсилля.

Лише за кілька метрів площа Аточа — абсолютний хаос. До сотень туристів, чия подорож була зірвана, приєднуються всі працівники, які прибули до міста рано вранці і тепер не знають, як дістатися додому. Хоселін живе в Пінто і працює офіціанткою в готелі в районі Рубен Даріо. Вона встає щодня о шостій ранку, щоб бути на роботі о 7.30. «Поїздом я добираюся дуже швидко, приблизно за 40 хвилин, але зараз я не знаю, як повернуся», — пояснює вона. «Мені вдалося поговорити зі своїм зятем, і ми домовилися, що він забере мене тут, на цьому світлофорі. Але я чекаю дві години, і нічого, а телефон все ще не працює», — скаржиться вона. Світлофор, на який спирається Хоселін, служить лише для цього, тому що з полудня до 21:00 він не працював. Співробітники місцевої поліції, а також національної поліції намагаються регулювати рух і, між іншим, орієнтувати розгублених громадян, яких багато.

В одному з входів на станцію Аточа знаходиться група муніципальних поліцейських у блакитних беретах секції безпілотників. Субінспектор старанно перев'язує руку перехожому, який щойно спіткнувся через річку людей, які намагаються втекти з Мадрида, і отримав травму. «Напевно, — каже він пораненому, — це не найкраща пов’язка, яку вам могли б зробити, але вона вам допоможе». Керівник пояснює, що їхня місія сьогодні — допомогти в усьому, що потрібно, окрім їхнього конкретного завдання. «Дехто запитував мене: «До котрої години?», і я відповідав: «Поки ми не впадемо від втоми».

Є дві черги, які, хоч і не такі численні, як ті, що можна побачити на автобусних зупинках, також налічують десятки людей. Одна з них — до громадських вбиралень, а інша, більш безладна, скупчилася біля дверей готелю NH, який знаходиться прямо навпроти головного входу на вокзал. Мета — зловити кілька поділок Wi-Fi готелю, у якому хтось виявив, що не потрібен пароль.