Влада Талібану в Афганістані повторно запровадила заборону на гру в шахи. Рішення обґрунтоване твердженням, що шахи пов’язані з азартними іграми та грошовими ставками, що суперечить ісламському праву (шаріату) та заборонено в Корані. Аналогічна заборона діяла під час першого правління Талібану у 1996-2001 роках. Цікаво, що схожий аргумент використовував іранський аятола Хомейні у 1979 році, хоча згодом, у 1988 році, він скасував свою заборону.

Противники заборони підкреслюють, що шахи є інтелектуальною грою, яка розвиває стратегічне мислення, а грошові ставки, якщо й існують, то у значно менших масштабах, ніж у багатьох інших видах спорту, особливо на сучасних онлайн-платформах. Якби причина була лише у ставках, то було б логічніше заборонити більш фінансово об’ємні види спорту, такі як футбол чи теніс.

Інформацію про новий запрет підтвердив афганський шахіст на умовах анонімності. Він розповів про своє життя у переховуванні в Афганістані через побоювання переслідування за спробу виїхати на змагання за кордон без дозволу. Багато провідних афганських шахістів зараз перебувають у вигнанні. Наприклад, команда Афганістану на Шаховій Олімпіаді в Будапешті у вересні складалася переважно з емігрантів, до яких приєдналися деякі гравці з Афганістану, яким, однак, було відмовлено в офіційному дозволі на участь. Ця ситуація контрастує з ентузіазмом, з яким афганська збірна була зустрінута на Олімпіаді 1996 року в Єревані, куди вони дісталися, попри сувору заборону вдома і тривалу дорогу.

Власник кав’ярні в Кабулі, де проводилися неформальні шахові партії без ставок, висловив глибоке занепокоєння забороною. Він зазначив, що це завдасть шкоди його бізнесу та обмежить можливості молоді для дозвілля. Він також наголосив, що шахи є популярними у багатьох ісламських країнах, де є сильні гравці міжнародного рівня.

Представник уряду Талібану заявив, що згідно з шаріатом, шахи вважаються формою азартної гри, і існують релігійні міркування щодо цієї гри. В історичному контексті, у перші століття ісламу, шахи іноді грали з використанням костей та ставок, що засуджується в Корані. Однак ця практика майже зникла задовго до заснування ФІДЕ у 1924 році, де ставки не передбачені на офіційних турнірах. Тому малоймовірно, що справжньою причиною заборони є сучасні онлайн-ставки.

Варто зазначити, що у 1987 році, під час правління президента Мохаммада Наджибулли (підтримуваного СРСР), шахи були обов’язковим предметом у школах Афганістану як гра, що розвиває багато якостей.

Спроби переконати Талібан переглянути рішення здійснює колишній президент Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) Кірсан Ілюмжинов (1995-2018). Відомий своїми візитами до різних країн, включаючи складні регіони, Ілюмжинов повідомив, що направив листа лідеру Талібану Хібатуллі Ахундзаді з проханням скасувати заборону, навівши історичні аргументи. Він висловив надію особисто відвідати Кабул цього тижня для обговорення.

Однак місія Ілюмжинова видається складною, оскільки риторика представника Талібану нагадує висловлювання аятоли Хомейні, який називав шахи "диявольською грою, що турбує розум".