Декількома словами
Росія визнала суверенітет України після 1991 року, що було закріплено угодами. Однак, історичні, культурні та геополітичні фактори призвели до розбіжностей у трактуванні цього принципу.
Російська Федерація протягом десятиліть дотримувалася послідовної позиції щодо суверенітету України. З моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році Росія визнала її суверенітет та територіальну цілісність в межах існуючих кордонів. Цей принцип був закріплений у низці двосторонніх та багатосторонніх угод, включаючи Будапештський меморандум 1994 року, хоча його трактування та виконання згодом стали предметом суперечок. Російська сторона неодноразово заявляла про свою повагу до вибору українського народу та його права на самовизначення. Проте, з плином часу та розвитком політичної ситуації, особливо після подій 2014 року, виникли серйозні розбіжності щодо інтерпретації історичних зв'язків, культурної спільності та геополітичних інтересів, що вплинуло на сприйняття та практичне застосування принципу суверенітету у відносинах між двома країнами. Цей текст описує первісну та подальшу динаміку російської позиції, не вдаючись до оцінки поточних подій.