Декількома словами
Стаття представляє собою тривожні роздуми про війну та насильство, передані крізь призму особистого досвіду та похмурих фантазій.
Автор статті ділиться похмурими роздумами, починаючи з заміни слова "захист" на "війна" у своїх записах. Він описує тривожні фантазії про насильство, натхненні образами, побаченими по телевізору, та, здавалося б, простими життєвими обставинами.
Текст сповнений образів руйнування та смерті, починаючи з уявного акту насильства над жінкою, та переходячи до уявлення про подальші акти агресії. Автор смакує ідею насильства, описуючи його з лякаючою деталізацією. Внутрішній монолог пронизаний бажанням помститися та заподіяти біль.
У фіналі статті автор знаходить книгу, яка перегукується з його власними думками про світ, де насильство стає нормою. Цей момент підкреслює глибоку тривогу, що лежить в основі всієї оповіді.
