
Декількома словами
Стаття детально описує процедуру обрання нового Папи Римського на Конклаві у Ватикані, включаючи правила голосування, систему димових сигналів та зміни у складі Колегії кардиналів за час понтифікату Франциска.
Процес обрання нового глави Католицької церкви розпочинається у Ватикані. Новий понтифік обирається колегією кардиналів на спеціальному зібранні, відомому як Конклав.
Майбутній наступник Папи Франциска буде обраний з числа кардиналів, які мають право голосувати в Конклаві. Зазвичай вони збираються у Сикстинській капелі для проведення таємного голосування. Щоб бути обраним, кандидат має отримати щонайменше дві третини голосів, що становить 89 із 133 кардиналів-виборців.
У перший день Конклаву, як правило, проводиться одне голосування. Результат голосування традиційно оголошується за допомогою диму з димаря: чорний дим означає, що Папу ще не обрано, білий дим — що нового понтифіка обрано. Якщо білий дим не з’явився після першої спроби, голосування продовжується по чотири рази на день: два вранці та два ввечері. Наприкінці кожної ранкової та вечірньої сесії відбувається процедура спалювання бюлетенів, що визначає колір диму.
Після максимум 13 голосувань, якщо Папу не було обрано (чорний дим), передбачається пауза для молитви та роздумів. Потім процес голосування відновлюється, з одним вихідним днем після завершення кожного циклу.
Цей процес повторюється до досягнення максимум 34 голосувань. Якщо й після цього згоди не досягнуто, подальші голосування обмежуються вибором між двома кандидатами, які набрали найбільшу кількість голосів у попередньому турі, але для обрання як і раніше потрібна більшість у дві третини.
Історія свідчить, що процес обрання не завжди займає багато часу. Жоден з останніх 12 Конклавів, починаючи з 1830 року, не тривав довше п’яти днів. Останні три обрання завершилися менш ніж за 48 годин: Папа Франциск був обраний після п’яти голосувань, Бенедикт XVI — після чотирьох, а Іван Павло ІІ — після восьми. Однак у минулому Конклави могли тривати місяцями; наприклад, обрання Григорія XVI у 1830 році зайняло 51 день, а Пія VII — понад 100 днів.
Під понтифікатом Папи Франциска відбулося помітне оновлення складу Колегії кардиналів, які мають право голосу. Значно збільшилася кількість кардиналів з Африки та Азії, що призвело до зменшення традиційного домінування кардиналів з Італії та зростання географічного різноманіття. У поточній колегії виборців представлені кардинали з 70 країн, що на 22 країни більше, ніж на Конклаві 2013 року. Деякі країни, такі як М’янма, Швеція, Монголія та Кабо-Верде, вперше матимуть представництво на Конклаві.
Вага Італії у Колегії кардиналів скоротилася вдвічі з 2013 року, з 24% до 12%. Оновлення за Папи Франциска також вплинуло на вік кардиналів: 27% виборців були призначені за останні два роки. Середній вік кардиналів-виборців становить 69 років, що робить цей склад у середньому на два роки молодшим за попередній Конклав.
Хоча точна кількість членів Колегії кардиналів не встановлена, цей Конклав обіцяє бути одним із найчисленніших за кількістю виборців в історії, при цьому у відсотковому відношенні найбільша кількість кардиналів (45%), які досягли 80 років, залишаються поза його межами.