Міністри закордонних справ шести найбільших європейських країн зустрілися в Лондоні, щоб продемонструвати рішучість своєї підтримки Києва та обговорити подальші кроки. На зустрічі у форматі G5+ (до якої входять Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія, Іспанія, Італія та представник Єврокомісії) міністри висунули вимогу до президента Росії Володимира Путіна – запровадити 30-денне припинення вогню в Україні.

Усі учасники зустрічі висловили скептицизм. Російська армія не припиняла своїх атак на українську територію, а Путін не відреагував на пропозицію президента України Володимира Зеленського зустрітися віч-на-віч у турецькій столиці.

Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес підкреслив, що цей тиждень буде вирішальним: «Це буде вирішальний тиждень, коли ми справді побачимо, хто хоче миру, а хто хоче війни. Хто готовий сісти [за стіл переговорів] з волею досягти миру, без умов, просто з бажанням закінчити війну, а хто вдається до затягування та ігор з відтермінуванням цих переговорів, щоб продовжувала говорити зброя, коли має говорити дипломатія».

Господар зустрічі в лондонському палаці Ланкастер-Хаус, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі, закликав своїх колег бути готовими до можливості того, що миру в Україні не буде досягнуто. «Настав час, щоб Путін серйозно поставився до миру в Європі, серйозно поставився до припинення вогню та серйозно поставився до переговорів. Ми, в Європі, підготуємося до будь-якого мирного сценарію, і для цього ми сьогодні зібралися. Але ми також повинні бути готові до можливості того, що Путін не поставиться до цього моменту з належною серйозністю і ми не досягнемо цього миру», – сказав Леммі.

Це перша зустріч у форматі G5+, яку приймала Велика Британія; загалом це була шоста зустріч. Робоча сесія була зосереджена на обговоренні наступних кроків щодо України, можливості посилення тиску на Росію за допомогою нових санкцій та переозброєння Європи в умовах нової геополітичної невизначеності.

Міністри прагнули висловити єдність та послідовність щодо миру в Україні, вимагаючи, щоб він був «тривалим, справедливим і не дозволяв злочину агресії отримати винагороду», за словами міністра Альбареса.

Втім, втручання колишнього президента США Дональда Трампа, який закликав Зеленського прийняти пропозицію Путіна щодо переговорів, спантеличило європейських лідерів, які сподівалися, що Вашингтон приєднається до тиску новим пакетом санкцій. Через це Велика Британія вирішила не оголошувати про нові каральні заходи проти Москви на зустрічі G5+, а лише повідомити, що нові заходи вже готуються.

«Ми домовилися просувати амбітні заходи, які зменшать спроможність Росії продовжувати війну, що полягають в обмеженні доходів Кремля, руйнуванні маневрів «тіньового флоту», коригуванні верхньої межі ціни на нафту та подальшому скороченні нашого імпорту з Росії, який все ще зберігається», – йдеться у спільному комюніке, оприлюдненому після завершення зустрічі.

«Якщо Путін знову відмовиться [від припинення вогню], логічний висновок полягає в тому, що тиск має бути здійснений на винуватця агресії, а не на жертву, доки він не почне відчувати біль і не стане більш розумним», – заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на зустрічі в Лондоні. Уряд Польщі, який цього ж дня ухвалив рішення про закриття російського консульства у Варшаві після офіційного звіту, що вказує на причетність російських спецслужб до пожежі у великому універмазі минулого року, наполегливо вимагає посилення санкцій проти Москви.

Високий представник ЄС із закордонних справ Кайя Каллас звинуватила Путіна в «іграх» у зв'язку з бомбардуваннями останніх годин в Україні. «Ми повинні чинити тиск на Росію, щоб вона захотіла миру і сіла за стіл переговорів з Україною», – сказала вона.

Каллас підтвердила, що наступного тижня, під час першої двосторонньої зустрічі між Великою Британією та ЄС у Лондоні, яка відбудеться для «перезавантаження» відносин, зіпсованих роками Брекситу, буде укладено угоду в галузі безпеки та оборони.

«Посилені відносини у сфері безпеки та оборони між Великою Британією та ЄС є ключовими для покращення життя наших громадян та підвищення безпеки нашого континенту», – йдеться у комюніке глав МЗС країн G5+.