Декількома словами
Історія про те, як цінна етнографічна колекція, призначена для музею, виявилася занедбаною владою Оренсе.
Редактор Олег Сотело Бланко передав свою етнографічну колекцію в управління провінції Оренсе вісім років тому, плануючи створення музею антропології. Проте музей так і не відкрився, а експонати, зібрані за десятиліття, опинилися в забутті.
Олег Сотело Бланко, якому зараз 80 років, присвятив життя збереженню пам'яті про сільську Галісію. Він збирав інструменти, меблі та інші предмети побуту, щоб зберегти історію зникаючого світу. У 2014 році провінція Оренсе оголосила про створення музею на основі цієї колекції, але проект так і не було реалізовано.
Будівлю, виділену під музей, відремонтували за державні кошти, але вона залишилася закритою. Колекція, що складається з 236 експонатів, опинилася розкидана по різних місцях: частина зберігається в муніципальному складі, частина – в інших музеях, а деякі предмети, такі як відреставрований ткацький верстат, зберігаються невідомо де.
Сотело Бланко висловлює розчарування, заявляючи, що його праця виявилася марною. Він планував створити музей, який став би не просто сховищем артефактів, але й центром культурного життя. Проте місцева влада, на його думку, не виявила належного інтересу до цього проекту. У підсумку, він вирішив розірвати угоду з владою та повернути свою колекцію.
Представники провінції Оренсе ухиляються від відповіді про суму витрачених коштів на цей проект. Вони стверджують, що як і раніше віддані ідеї створення музею, але конкретних кроків для його реалізації не роблять. У зв'язку з цим, Сотело Бланко розглядає можливість створення приватного музею у своєму рідному селі, щоб зберегти зібрану ним спадщину.
Вся ця історія – яскравий приклад бюрократії та байдужості до культурної спадщини, яка може призвести до втрати цінних артефактів та забуття історії.
