Недавнє приватне розслідування виявило десятиліття сексуального насильства та жорстокого поводження з дітьми в мексиканських притулках, якими керувала організація «Niños de México» протягом понад півстоліття. Звіт, підготовлений організацією GRACE (Благочестива відповідь на зловживання в християнському середовищі), детально описує свідчення жертв, очевидців та колишніх співробітників з восьми будинків, розташованих у штатах Мехіко та Пуебла.

Програма «Niños de México» була заснована в 1967 році Мерліном та Вандою Біман з заявленою метою задоволення потреб та євангелізації населення. Протягом понад 50 років ініціатива, що фінансувалася за рахунок внесків церков, розширилася та стала керувати вісьмома притулками. Однак 12 листопада благодійний фасад впав, коли розслідування виявило докази десятиліть систематичного сексуального насильства, фізичного та психологічного насильства щодо дітей та підлітків у цих притулках.

256-сторінковий звіт показує, як некомерційна організація «Niños de México», заснована в Міссурі, США, протягом десятиліть накопичувала скарги від жертв, свідків та співробітників на щонайменше 20 колишніх працівників, які, як стверджується, вчиняли сексуальні посягання на неповнолітніх, що перебували під їх опікою. Розслідування також вказує на ймовірне приховування з боку керівництва та безкарність агресорів. Після публікації звіту GRACE організація оголосила про своє закриття. Офіційно «Niños de México» працювала 58 років, і, згідно із заявою правління, яка не згадувала висновків звіту, «незліченна кількість життів отримала користь від цієї організації».

Насильство, згідно з розслідуванням, розпочалося в 1968 році, незабаром після того, як подружжя Біман відкрило центр у муніципалітеті Сан-Вісенте-Чиколоапан, штат Мехіко, де вони розмістили 25 неповнолітніх. Один зі свідків описав «тривожні події» та стверджував, що діти відкрито говорили про зловживання з боку Біманів, які були зосереджені переважно на підлітках віком від 14 до 17 років. Ті, хто терпів насильство, отримували привілеї, такі як кращий одяг та окремі кімнати.

Інший, хто вижив, заявив, що аб’юзери використовували релігію як інструмент контролю та маніпуляції дітьми, водночас діючи таким чином, що підривало принципи, які вони сповідували. Діяльність «Niños de México» розширилася на інші будинки, де діти були розділені за статтю. У 1978 році, під тиском влади та церков, які підтримували місію, подружжя Біман спішно покинуло Мексику, забравши з собою 12 або 13 дітей, що, можливо, було спробою зберегти контроль або приховати інформацію.

У 1980-х роках сексуальне насильство, фізичне та психологічне насильство стало звичайним явищем в інших будинках, що входили до складу «Niños de México». Ряд опікунів, включаючи Фіделя Нуньєса та Фернандо Соріано, були звинувачені у сексуальних домаганнях щодо дівчаток та підлітків. Розслідування припускає, що ці агресії відбувалися під час керівництва Террі Стайна як виконавчого директора установи (1987-2007). Інші ймовірні агресори, такі як Ісраель Авалос та Ное Флорес Флоріано, також згадуються у звіті за фізичне та сексуальне насильство.

Серед описаних покарань для дітей у звіті вказується, що їх змушували стояти під сонцем протягом тривалого часу, несучи важкі бетонні блоки; утримували в темному складі годинами без їжі та змушували стояти обличчям до стіни. Один зі свідків описав «тростину з біблійним віршем», яку співробітники використовували для побиття дітей. Ці дисциплінарні методи часто були продовженням насильства, яке самі агресори пережили в установі.

Розслідування мексиканської влади торкнулося загалом семи ймовірних ґвалтівників. З цих обвинувачених було порушено лише п'ять кримінальних справ, з яких лише одна призвела до затримання Хав'єра Колосії, якого було офіційно звинувачено у сексуальних злочинах проти неповнолітніх у Мексиці у 2022 році. У липні минулого року урядовці штату Мехіко провели обшук в установах «Niños de México», вилучили документи та перевели 37 неповнолітніх з їхніх притулків до системи комплексного розвитку сім'ї.