Рамон Гомес де ла Серна у своїй біографії Асоріна, опублікованій 1930 року, представляв його як людину духу, що прагнула знайти власний літературний ідеал. Він сам себе назвав «маленьким філософом», що через свою невизначеність не зобов'язувало його ні до чого.