Багато населених пунктів, постраждалих від DANA

Багато населених пунктів, постраждалих від DANA, яка в жовтні минулого року спустошила провінцію Валенсія, все ще живуть напівнормальним життям, відійшовши від перших шпальт ЗМІ, які пожирають новини та трагедії з тією ж швидкістю, з якою потім їх забувають. Є гаражі, які залишаються закритими, зруйновані магазини, які намагаються відродитися з руїн, будинки зі стінами, повними вологи, де горизонтальна лінія показує, куди сягала вода, постійний запах сухого бруду в повітрі і, перш за все, у повітрі витає тягар втрат. Втрати 228 жертв безпрецедентної екологічної катастрофи. Серед цієї реальності, минулої п’ятниці, 28 березня, через п’ять місяців після трагедії, в Алгемесі, одному з міст, які найбільше постраждали від DANA, було представлено Demà serà una cançó (видавництво Andana), дитячу книгу солідарності, яка має на меті нагадати про цю травматичну подію і, перш за все, щоб нові покоління зробили з неї висновки, щоб, якщо це повториться, вона не забрала життя. І це робиться через розповіді, вірші та ілюстрації. «Ми думаємо, що з усього цього має щось залишитися, і я вважаю, що це роль книг, які є охоронцями пам’яті, особливо для майбутніх поколінь», – пояснює Рікард Періс, видавець Andana.

Публічна бібліотека Алгемесі, яка продовжує власний процес відбудови, тимчасово відкрилася для презентації. Назва «Mañana será una canción» кастильською мовою (хоча наразі не перекладена), походить з вірша валенсійського поета Вісента Андреса Естеллеса. «З усього, що ми переживаємо, ми можемо зробити пісню, вірш, казку чи малюнок. Слова, музика та ілюстрації допомагають нам згадувати, вони дозволяють нам упорядковувати думки та емоції. Пам'ять дозволяє нам відрізняти хороше від поганого. Так ми вчимося і будуємо, також, майбутнє», – пише у вступі до тому Гонсаль Лопес-Пампло, координатор книги і, протягом багатьох років, літературний директор валенсійських видавництв Bromera та Algar.

Книга, у якій взяли участь багато найвідоміших валенсійських оповідачів (Енрік Ллюч і Фані Гранде), поетів (Марк Гранелл і Айна Гарсія-Карбо) та ілюстраторів (Крістіна Дюран, Ліріос Бу або Мігель Анхель Хінер Бу), також віддає шану своїй назві у своїй композиції у трьох часах. Перший присвячений подіям. Другий – солідарності та колективним зусиллям, які характеризують відновлення. «Però un poble que desperta / que els seus morts no oblidarà / l’esperança per bandera / per anar sempre endavant» (”Але народ, який прокидається / який не забуде своїх мертвих / надію прапором / щоб завжди йти вперед»), – можна прочитати в зворушливих віршах поеми Sempre endavant Марка Гранелла. «Трагедія також принесла чудові речі, такі як солідарність. Усі люди, які звернулися, допомога, яка прийшла, молодь… У мене досі мурашки по шкірі, коли я це згадую», – каже Періс, помітно зворушений. Третій, нарешті, – це надія, і він зосереджується на уроках, які можна винести з катастрофи. «Я думаю, що все це стало переломним моментом, що ми повинні розмірковувати, ми і, перш за все, покоління, які прийдуть. Тому що ми вже пережили цю трагедію, але що ми можемо зробити, щоб завтра цього не сталося знову?», – додає видавець. «Це трохи ідея книги», – продовжує він, – «підвищити обізнаність дітей і молоді, щоб, через кілька років, коли вони зможуть висловлювати громадську думку або мати голос, вони усвідомлювали, що не можна заперечувати зміни клімату, що потрібно щось робити, що ми не можемо залишати цю планету такою, якою ми її залишаємо».

Думку, яку поділяє Гонсаль Лопес-Пампло, який звертається до духу муїшеранги, людських веж, традиційних для свят багатьох валенсійських міст: «Щоб побудувати муїшерангу, потрібна міцна, різноманітна база, з людей усіх видів і станів, щоб дозволити хлопчику чи дівчинці піднятися на вершину і подивитися в небо, тобто в майбутнє. Ця книга відстоює необхідність сильного та єдиного громадянського суспільства, яке поважає себе, яке слухає себе, яке дає слово. Ми переконані, що таке суспільство набагато краще підготовлене до будь-яких викликів чи трагедій».

Прибуток від книги для державних бібліотек, постраждалих від DANA

Крім Алгемесі, ще 11 державних бібліотек у муніципалітетах Валенсії більшою чи меншою мірою постраждали від наслідків DANA. Прибуток, отриманий від продажу Demà serà una cançó, буде повністю спрямовано на придбання книг для відновлення їхніх фондів. «Ми думаємо, що бібліотекам буде набагато важче відновитися, тому щороку ми будемо інвестувати прибуток, який принесе ця назва, у забезпечення книгами однієї з них», – пояснює Періс. «В рамках мережі інфраструктури я б наважився сказати, що державні бібліотеки є важливими для демократичної структури», – додає Лопес-Пампло, який бачить ці простори як притулок у часи алгоритмів, штучного інтелекту, швидкості та дезінформації. «Вони пропонують простір, де можна зосередитися, де можна бути спокійним, – продовжує Лопес-Пампло, – де можна отримати доступ до накопичених знань, не дозволяючи алгоритмам чи штучному інтелекту говорити нам, куди нам потрібно йти, і не дозволяючи їм настільки сильно обумовлювати наше тлумачення».