Потерта ковдра з дитячого ліжка, товкачка для картоплі, тека з віршами та купа паперів. Такою була спадщина Сьюзан Діллінгем, яку її донька, Елізабет Хенкс — також донька актора Тома Хенкса — знайшла, перебираючи її речі у 2019 році, через 17 років після її смерті від раку легенів. Серед усіх цих паперів знайшовся червоний щоденник із неочікуваним змістом.

«Це був не щоденник із датами, а скоріше потік свідомості, спалахи того, що з нею відбувалося. А потім я прочитала її опис того, як її батько скоїв жахливий злочин», — розповідає Елізабет, єдина донька американського актора (у нього є ще троє синів; вона та Колін народилися від першого шлюбу з Діллінгем). Злочин, який її мати описує на сторінках щоденника, — це «свідчення того, як її батько зґвалтував, убив і поглинув дівчинку», як розповідає Хенкс у своїй новій книзі «The 10: A Memoir of Family and the Open Road» («Десятка: Мемуари про сім'ю та відкриту дорогу»), що з'явилася внаслідок цього відкриття.

Діллінгем, яка була одружена з Томом Хенксом з 1978 по 1987 рік і мала з ним двох дітей — Елізабет (42 роки) та Коліна (47 років) — більшу частину свого життя боролася із залежностями та проблемами психічного здоров'я. Її донька хотіла з'ясувати, чи була «хоч крапля правди» в жахливих речах, які вона написала в тому записнику про свого діда по материнській лінії, Джона Реймонда Діллінгема, який помер у 1981 році.

У пошуках відповідей вона вирушила в шестимісячну подорож на фургоні, позиченому Томом Хенксом, і проїхала від Лос-Анджелеса до Палатки у Флориді, де колись жила родина її матері. Тепер вона ділиться своєю одіссеєю в цій новій книзі, яка з'явиться у книгарнях 8 квітня. «Якщо хоч щось із червоного щоденника є правдою, де я читала про зґвалтування та вбивство моїм дідом, то у моєї матері ніколи не було шансу», — такою була передумова авторки.

Під час своєї подорожі у 2019 році Хенкс зв'язалася з одним зі своїх дядьків, щоб дізнатися більше про дитинство матері. «Він описав дитинство, в якому хтось легко міг опинитися в занедбаному стані. І він описує мою матір як людину, яка якимось чином була не на своєму місці і страждала від чогось, чого не розуміла», — пояснює вона на сторінках «The 10: A Memoir of Family and the Open Road». Це змусило її замислитися, що, можливо, її мати писала про себе, і те, що вона розповідала в щоденнику, базувалося на метафорах: «Цілком можливо, що те, що вона описувала, було руйнуванням її власного дитинства. Що те, що вона описує, насправді сталося з нею. Що вона відчувала себе так, ніби її вбили та поглинули, і насправді вона описує насильство з боку свого батька».

Тож подорож стала приводом дізнатися більше про ту жінку, яка померла у 49 років і в яку її батько закохався, коли вони обоє вивчали акторську майстерність в Університеті штату Сакраменто. «Мій батько був травмований своїм дитинством, розлученням батьків і постійною зміною вітчимів та зведених братів і сестер», — пише вона про актора «Форреста Гампа» чи «Врятувати рядового Раяна», якому зараз 68 років. «Любов, що існувала між моїми батьками, — це любов двох поранених дітей, які намагаються разом вибратися з ями», — пояснює їхня донька.

Ця любов тривала недовго. Пара акторів — вона грала другорядні ролі під ім'ям Саманта Льюес — розлучилася після п'яти років шлюбу. Спочатку Сьюзан мала основну опіку, а Том регулярно відвідував своїх двох дітей на вихідних або під час канікул. Але з часом сімейне життя ставало все напруженішим, особливо після того, як Сьюзан переїхала з ними до Сакраменто, не попередивши актора. Як розповідає зараз її донька, саме тоді психічне здоров'я її матері погіршилося. «Крики стали страшнішими. Їжа — нерегулярнішою. Частота, з якою вона молилася і голосно розмовляла з Богом, зростала. Раніше вона могла тримати себе в руках на людях. Це дуже швидко закінчилося», — зізнається вона.

Все, що вона розповідає зараз у книзі, вона тримала в собі, поки це відбувалося. Вона не попереджала навіть батька, який на той час уже одружився зі своєю нинішньою дружиною, акторкою Рітою Вілсон, з якою у нього є ще двоє синів — Трумен (29 років) та Чет (34 роки). «Оскільки я була такою молодою, правду кажучи, я не видавала матір. Я була її захисницею, хранителькою її таємниць», — зізнається вона. Ситуація досягла критичної точки незадовго до її 14-річчя, коли, за словами Елізабет, насильство стало фізичним: мати вдарила її по обличчю, що призвело до того, що Том отримав основну опіку.

Попри це, були літні візити до матері, і в 1996 році Сьюзан відвезла Елізабет до Палатки відвідати родичів. Це був перший раз, коли молодша донька Хенкса та Діллінгем побачила фото свого діда по материнській лінії. «Це твій батько?» — запитала вона матір. «Так», — відповіла та. І вийшла з кімнати, як вона згадує.

Зрештою, вона не змогла розгадати таємницю свого діда. «Навіть якби я могла достеменно довести, що він зробив або не зробив, це не повернуло б моїй матері здоровий глузд», — розповідає Елізабет. Вона каже, що розуміння діда не допомагає їй зрозуміти матір, тому вона воліє залишити це в тіні. Але подорож не була марною, за її словами. Повернувшись додому, через 8000 кілометрів, вона запевняє, що відчула вдячність: «Я зробила собі величезний подарунок: час подумати про свою матір».