Новільяда від Фуенте Імбро

Новільяда (бій молодих биків) від Фуенте Імбро виявилася придатною хіба що для рагу, але аж ніяк не для того, щоб троє майстерних та витончених юнаків мали шанс на тріумф, про який мріє кожен, хто одягає костюм тореро.

Молоді бики, один за одним, від першого до останнього, здавалися спеціально відібраними спритним генетиком для очищення стада від найнепридатнішого. Загалом погано представлені, без належного вигляду для цієї арени, всі неуважні, безцільно блукали ареною, без бажання битися, слухняні під вершниками, м'які, спокійні, але без іскри якості, без витривалості, надзвичайно нудні, боязкі... Справжній «букет» бичків, об яких розбилися надії трьох молодих тореро — Маріскаль Руїс та мексиканець Еміліано Осорніо дебютували в Мадриді — які продемонстрували волю, сміливість, майстерність та деякі проблиски глибини, але не більше.

Було й дещо гірше: і Бастос, і Руїс змушені були звернутися до медичного пункту після бою зі своїми першими биками через поранення рогами, хоч і невеликої тяжкості. Це не завадило їм продовжити бій, але стало неприємним «подарунком» від їхніх кепських супротивників.

Дієго Бастос зустрів свого другого бика на колінах довгим прийомом з плащем біля воріт загону та ще одним ефектним прийомом, також на колінах, у третій частині арени. Так він показував своє бажання оживити видовище, що здавалося неможливим. Та марно. Його перший бик вийшов без наміру битися і не сприяв бажанню тореро витягти щось блискуче з такого непридатного матеріалу; це було неможливо. Те саме сталося і з четвертим биком, проти якого Бастос зміг виконати кілька рухів мулетою, що несли в собі добре відчуття бою биків.

Дуже схожою була ситуація і з Маріскалем Руїсом, який намагався застосувати різноманітні прийоми з плащем, демонстрував фірмову стійку на початку роботи з мулетою, працював правою та лівою рукою, був рішучим та сміливим увесь час, але нічого не виходило. Наприкінці роботи з п'ятим биком він кинув мулету та зухвало випростався перед нудним бичком, що здалося жестом протесту проти такої вульгарності. Але на цьому його нещастя не скінчилися. Він двічі звертався до медичної бригади, і вдруге з серйознішою травмою – повним розривом сухожилля згинача великого пальця правої руки.

Мексиканець Еміліано Осорніо, який також дебютував у Мадриді, теж не мав шансів. Він вправно володіє плащем і намагався виконати класичні прийоми; дав зрозуміти, що прагне до класичного, глибокого стилю бою биків, але, мабуть, іншим разом. Цього разу – лише воля.

Троє юнаків змогли продемонструвати лише бажання, що вже немало; а дуже низька якість молодих биків зруйнувала їхні мрії.