Непосильна подорож однієї пари старих штанів: екологічна ціна швидкої моди

Декількома словами

Розслідування виявило, що надмірне споживання дешевого одягу та неефективна переробка створюють значні екологічні та соціальні проблеми. Велика кількість текстильних відходів експортується до країн Глобального Півдня, де часто потрапляє на звалища, посилюючи забруднення. Для вирішення цієї проблеми необхідні як свідоме споживання, так і ефективна державна політика, спрямована на розширення відповідальності виробників та стимулювання переробки.


Непосильна подорож однієї пари старих штанів: екологічна ціна швидкої моди

Журналістське розслідування

Журналістське розслідування, що тривало майже рік, розкрило соціальну та екологічну ціну надмірного споживання дешевого одягу та неефективності його переробки. «Джерело новини» відстежив за допомогою GPS-трекерів 15 предметів одягу, викинутих у контейнери в 12 іспанських містах. За 11 місяців сім з них покинули Іспанію та подолали загалом 65 000 кілометрів, опинившись у Великій Британії, Марокко, Кот-д'Івуарі, Південній Африці, Об'єднаних Арабських Еміратах і Пакистані. До цього слід додати ще 36 200 кілометрів від місця виробництва до Мадрида.

Величезний вуглецевий слід цього подвійного забруднення – не єдина проблема, яку сміття з розвинених країн спричиняє в країнах Глобального Півдня. Модель кругової економіки, яку ЄС прагне заохочувати для більшої стійкості, дає збій через споживання, яке ігнорує цей принцип. У 2022 році в Європейському Союзі утворилося близько 6,94 мільйона тонн текстильних відходів, з яких лише 15% було здано в пункти переробки. Близько 900 000 тонн (дані за 2021 рік, останні доступні) припадає на Іспанію, де 88% опиняється на звалищах.

Європа не в змозі впоратися з усіма цими відходами і вирішує експортувати вживаний одяг до третіх країн, переважно африканських та азіатських. У багатьох випадках він потрапляє на звалища, що збільшує утворення сміття, або підтримує непрозорі комерційні мережі, засновані на експлуатації. За останні два десятиліття експорт вживаного одягу з ЄС потроївся: з 550 000 тонн у 2000 році до майже 1,7 мільйона у 2019 році.

Попри це, і на незнання про кінцеву долю футболки, яку ми викидаємо в контейнер, слід продовжувати робити ставку на переробку (і повторне використання) як на головний шлях до сталого розвитку, який є не просто ідеологічною ставкою, а й основним стовпом майбутнього планети. Обізнаність споживачів є ключовою. Але їхні зусилля завжди будуть недостатніми, якщо їх не супроводжуватиме необхідна державна політика.

Європейська Рада та Європарламент минулого тижня досягли першої угоди щодо рамкової директиви про відходи для сприяння більш ефективному управлінню текстильною продукцією. Одним із її основних пунктів є розширення відповідальності компаній за весь життєвий цикл їхньої продукції, включаючи управління відходами. Десять великих брендів, які працюють в Іспанії, об'єдналися для роботи в цьому напрямку. З 1 січня всі іспанські муніципалітети повинні здійснювати роздільний збір текстильних відходів, який вже працює у багатьох великих містах. Це необхідні кроки, щоб не поставити під загрозу майбутні покоління. І не тільки західні, а й країни, які не можуть бути нашим смітником.

Read in other languages

Про автора

<p>експерт із глибокого аналізу та фактчекінгу. Пише аналітичні статті з точними фактами, цифрами та перевіреними джерелами.</p>