Інвестиційний бум в Іспанії

Інвестиції ніколи не приносили стільки прибутків іспанським домогосподарствам, як протягом минулого року. Вперше в історії валовий дохід, отриманий цими шляхами, перевищив загалом 90 мільярдів євро за один рік, що на 22,6% більше, ніж у 2023 році, та вдвічі перевищує рівень, зареєстрований після фінансової кризи 2008 року. Він також перевищує рівень, досягнутий у період до вибуху бульбашки на ринку нерухомості, який досі залишався неперевершеним. Про це свідчать останні дані, опубліковані Податковою службою, які показують, як значна частина сімей робить ставку на збільшення свого капіталу за допомогою таких інструментів, які зазвичай асоціюються з платниками податків з високими доходами. Орган виділяє три основні джерела доходу для сімей: рухомий капітал, приріст капіталу та дохід від орендованого житла.

Рухомий капітал

Рухомий капітал – це дохід, який людина отримує від інвестування своїх грошей у фінансові продукти. Це включає відсотки, які генерують банківські рахунки, строкові депозити, облігації та позики, а також дивіденди, які розподіляють акції або прибуток від інвестиційних фондів. Це, безумовно, вид доходу, який найбільше зріс протягом 2024 року з усіх, які Податкова служба розмежовує у своїй статистиці. Він зріс на 45% порівняно з 2023 роком, з 21 171 мільйона до 30 767 мільйонів євро валового доходу.

Хорхе Онрубіа, дослідник Fedea, професор і доктор економічних наук Мадридського університету Комплутенсе, зазначає, що частина пояснення полягає в поступовому підвищенні процентних ставок, організованому Європейським центральним банком для боротьби з інфляційною кризою. «Ми пережили роки, коли винагорода за банківські депозити та інші портфелі активів була дуже низькою, що змінилося в другій половині 2023 року та в 2024 році з посиленням монетарної політики та підвищенням відсотків», – зазначає він.

До цього додаються, продовжує Онрубіа, значні результати діяльності компаній і відповідний розподіл дивідендів: «Це дохід від капіталу, і частина його отримують сім'ї». Дійсно, згідно з власними даними агентства, компанії зафіксували того року позитивний бухгалтерський результат у розмірі 339 000 мільйонів євро та консолідовану базу оподаткування податку на прибуток підприємств у розмірі 180 800 мільйонів. Хоча жоден з показників не відповідає суворо поняттю чистого прибутку, вони показують позитивну динаміку — фактично, найкращу в серії — для бізнес-інтересів, що, в свою чергу, призводить до більшого розподілу дивідендів.

Приріст капіталу

Ще одним з основних джерел доходу для сімей є приріст капіталу, який у 2024 році зріс до 28 818 мільйонів євро брутто, що на 22% більше, ніж роком раніше. Цей обсяг не є найвищим в історії. Для цього потрібно поглянути на роки, що передували вибуху бульбашки на ринку нерухомості, коли в Іспанії цими шляхами обліковувалося до 42 000 мільйонів євро на рік. Однак це свідчить про тенденцію до зростання та найвищий рівень з 2008 року.

За словами Онрубіа, частина явища зумовлена прибутком, отриманим від переоцінки акцій. «Акції, що котируються на фондовій біржі, значно зросли у вартості, і було здійснено багато продажів, що призвело до значного приросту капіталу», — стверджує він. Дані підтверджують цю розповідь. У 2024 році Ibex 35 зріс на 14,78% на кінець року та завершив друге поспіль зростання, чого не траплялося з 2014 року. За останні 24 місяці прибуток іспанського індексу досяг 40,9%. На зростання приросту капіталу також вплинули продажі нерухомості та прибуток, який отримали продавці від високих цін на житло протягом року, який закінчився придбанням понад півмільйона квартир на вторинному ринку.

Дохід від оренди

Нарешті, у зв'язку з ринком житла, агентство підкреслює роль доходу від оренди. У 2024 році ці доходи досягли 31 504 мільйонів євро, що на 6,5% більше, ніж роком раніше, і є найвищим показником за цим поняттям з моменту появи даних. Прибуток, отриманий домовласниками, є іншим способом підійти до проблеми житла та перегріву ринку оренди, ціни на якому закінчили рік на максимумі, близько 13,5 євро на місяць за квадратний метр в середньому в Іспанії, за даними порталів нерухомості.

Цифри, які пропонує Податкова служба в статистиці закриття року, стосуються всіх іспанських домогосподарств, без розрізнення за типом або рівнем доходу. Однак інші публікації, присвячені виключно податку на доходи фізичних осіб — податку, яким щорічно обкладаються всі ці доходи — відображають, що, як правило, сім'ї, які зазвичай використовують ці інвестиційні інструменти та формули, знаходяться у верхній частині доходу.

Це стосується конкретної статистики податку на прибуток, підготовленої тією ж Податковою службою. Остання публікація стосується 2022 року і підтверджує цей різний склад доходів у міру зростання доходу: ті, хто заробляє найбільше, також найбільше інвестують і найменше отримують, пропорційно, від своєї роботи. Різниця дуже помітна в останньому податковому класі. Менше половини доходу майже 15 000 людей, які знаходяться у верхній частині розподілу, вище 600 000 євро, надходить від трудового доходу. Для цієї групи платників податків близько 60% їхнього доходу надходить від інвестицій. Якщо подивитися з протилежного боку, то нижчі та середні класи з доходом до 60 000 євро декларують переважно доходи від заробітної плати (понад 90% від загальної суми) і отримують найменший дохід від капіталу (оскільки мають найменше заощаджень для інвестування).

Ця концентрація повторюється в інших сферах доходу від капіталу. Наприклад, рухомий капітал становить від 1% до 4% від задекларованого в податку платниками з низькими та середніми доходами, тоді як для дуже високих доходів він досягає 26%. З приростом капіталу відбувається те ж саме. У той час як пропорція є подібною у випадку з низькими та середніми доходами, вона досягає 37% бази оподаткування найбагатших домогосподарств.

Щодо доходу від нерухомості, то можна зробити ще одне прочитання, яке розповідає ту ж історію. Сучасна криза доступу до житла має два обличчя, які малюють поляризований ринок. В останні роки зросла як частка домогосподарств, які орендують житло через неможливість купити нерухомість, так і відсоток тих, хто, крім свого постійного місця проживання, купив більше нерухомості, яку здає в оренду на ринку. Згідно зі звітом «Житло для життя. Від товару до права», підготовленого центром Future Policy Lab, ця остання група «збільшилася» після фінансової кризи, з 2,5% у 2008 році до майже 7% у 2020 році, що свідчить про більшу нерівність у доступі до житла.