Найбільш продуктивні працівники іспанських багатонаціональних компаній

Найбільш продуктивні працівники іспанських багатонаціональних компаній знаходяться у філіях, розташованих у країнах з низьким рівнем оподаткування, таких як Люксембург, Мальта, Ірландія, Естонія чи Нідерланди. Згідно з останніми даними звіту «Країна за країною», нещодавно опублікованого Податковою службою з інформацією за 2022 рік, у цих юрисдикціях зафіксовані цифри, які привертають увагу: кожен працівник приносить прибуток, який у середньому перевищує 1,4 мільйона євро на рік, що майже вчетверо перевищує середній світовий показник у 410 000 євро. У випадку Люксембургу ця сума значно більша – понад 2 мільйони, що на 65% більше, ніж роком раніше. Це цифри, які значно відрізняються від показників у сусідніх країнах, таких як Франція, Італія чи Німеччина, де показник коливається від 344 000 до 470 000 євро. А також від показників, зафіксованих в Іспанії, із середньою продуктивністю 520 000 євро.

Контраст настільки помітний, що змушує уточнити концепцію продуктивності, яку пропонує звіт Country by Country Report або CbC. Йдеться не про вимірювання реальної економічної цінності, яку створює працівник завдяки своїй професійній діяльності, а про статистичний показник, на який безпосередньо впливають рішення фіскального та бухгалтерського характеру. Тобто, працівники в Люксембурзі чи на Мальті не є більш продуктивними, тому що вони працюють більше та краще за інших, а тому, що співвідношення між прибутками, які отримують там компанії, та обсягом їхнього персоналу є більш сприятливим. Це може статися просто через ефект нижчого оподаткування. Але також і тому, що деякі компанії концентрують там частину своїх глобальних прибутків, що спотворює кінцеві дані. Останнє відоме як маневри BEPS (переміщення прибутків на території з низьким рівнем оподаткування для сплати менших податків), з якими намагаються боротися такі організації, як ОЕСР.

У такому випадку ці іспанські багатонаціональні компанії, як і компанії з інших країн, використовують філії на цих територіях з низьким рівнем оподаткування для підвищення ефективності своєї податкової архітектури, переміщуючи до них як збитки, так і прибутки з інших частин світу. Вони, як правило, мають невеликий штат, оскільки не є виробничими центрами, але вони переміщують багато грошей, що пояснює високу прибутковість на душу населення центрів, розташованих у цих юрисдикціях.

CbC – це інформаційна декларація, яку зобов’язані подавати великі групи в Іспанії — та в інших країнах ОЕСР — ті, чий оборот становить понад 750 мільйонів євро на рік між усіма організаціями. 142 іспанські багатонаціональні компанії повідомили про прибуток у розмірі 97 895 мільйонів євро у 2022 році та про рахунок податку на прибуток підприємств у розмірі 19 685 мільйонів євро. Але вони також надали додаткові дані про свою діяльність та свої філії, повідомивши про обсяг бізнесу, своїх працівників, прибутки, які вони отримали до оподаткування, та суму, яку вони сплачують на кожній з територій. Тому, виходячи зі статистики, можна побачити спотворення між одними територіями та іншими.

Юрисдикції з низьким рівнем оподаткування, окрім прибутковості на одного працівника, яка вчетверо-вп’ятеро перевищує середній світовий показник, зазвичай мають дуже мало працівників. Наприклад, у всьому світі середня кількість професіоналів на філію у 2022 році становила 192 (в Іспанії – 265), але вона знизилася до 55 в Ірландії, до 30 в Нідерландах, до 13 на Мальті та до 8 у Люксембурзі. Найбільш показовим є випадок Естонії, де на філію припадає лише один працівник.

Існують також значні відмінності при аналізі прибутковості на одного працівника, що є співвідношенням між доходами та результатом до сплати податків. На глобальному рівні показник досяг у середньому 31 000 євро на одного працівника — близько 28 000 євро в Іспанії — але він зріс до понад 180 000 євро на Мальті, 190 000 євро в Нідерландах, 195 000 євро в Естонії та 1 мільйон євро в Люксембурзі.

«Непропорційно високі» прибутки

Такі організації, як ОЕСР, роками попереджають про практику BEPS. У своїх щорічних звітах про корпоративні податки клуб, до якого входять країни з розвиненою економікою, зазвичай нагадує, що дані про продуктивність на одного працівника завжди слід читати з обережністю, оскільки вони не обов’язково відображають реальну продуктивність праці, а скоріше комбінацію бухгалтерських і податкових факторів. «У багатьох юрисдикціях з низьким рівнем оподаткування філії багатонаціональних компаній реєструють непропорційно високі прибутки з мінімальним штатом працівників, що штучно збільшує коефіцієнти на одного працівника», — пояснила організація в останньому виданні звіту за 2024 рік.

Цифри, підтверджує вона, не є доказом професійної продуктивності, а скоріше проявом агресивних податкових стратегій, за допомогою яких компанії переміщують прибутки на території з нижчими податками. ОЕСР зазвичай вказує на території з низькими ставками податку на прибуток підприємств і на ті країни чи регіони, які є полюсами іноземних інвестицій. Для організації такі юрисдикції, як Мальта, Люксембург чи Нідерланди (а також такі території, як Багамські острови, Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські острови чи Кайманові острови, серед інших), зазвичай відповідають цим атрибутам.

Для боротьби з цією практикою ОЕСР ініціювала міжнародну податкову реформу, засновану на двох стовпах. Перший спрямований на перерозподіл частини прибутків великих багатонаціональних компаній до країн, де вони дійсно генерують свою економічну діяльність, а не лише там, де вони фіскально декларують свої доходи. Другий, зі свого боку, встановлює глобальний мінімальний податок у розмірі 15% для бізнес-груп з доходами понад 750 мільйонів євро з метою обмеження податкової конкуренції між країнами та уникнення переміщення прибутків.