За стіною пролунала непохитна істина, абсолютна віра. Розмова після обіду добігала кінця. Але жодна поважна розмова після обіду не повинна закінчуватися без остаточного вироку, без фінальної фрази, майже як епітафії, що відкриває шлях до спокійного відпочинку — адже спати завжди треба з чистою совістю, з упорядкованими думками:

«Вони ніколи не зрозуміють, тату. Вони обрали легкий шлях», — прокоментував він.