Проблема житла в Іспанії

Проблема житла стала однією з головних, з якими стикається іспанська економіка. Економічний та фінансовий звіт Esade, опублікований цього четверга, детально аналізує як причини, так і можливі рішення житлової проблеми, на основі чотирьох тематичних статей. Підсумовуючи, всі вони вказують на те, що банківське регулювання, яке покращує доступ до кредитів, разом зі збільшенням пропозиції нового житла, є однією з найнадійніших комбінацій для усунення дисбалансу, якому сприятимуть як старіння населення, так і підйом туризму.

Фактори, що впливають на доступність житла

У своїй статті Хоан Монрас, професор економіки Університету Помпеу Фабра (UPF), називає «ідеальною бурею» сукупність обставин, які збільшили труднощі з доступом до житла. Автор включає в цей коктейль демографічний фактор – зростання тривалості життя; фінансові регулювання, встановлені після кризи 2008 року; збільшення туризму – всі люди, які відвідують Іспанію, потребують місця для проживання, що стимулювало зростання кількості місць для відпочинку на противагу житловим; і підвищення ставок, яке відбулося після пандемії для боротьби з інфляцією.

«Деякі з сил, які спричинили ідеальну бурю, цілком можливо, не зникнуть», – зазначає він у тексті, хоча попереджає, що постійне зниження ставок, яке проводять центральні банки, «може допомогти, принаймні частково, відновити рівновагу на ринку оренди та купівлі-продажу». Однак Монрас робить висновок, що «кінцевий результат залежатиме від інтенсивності цих різноманітних сил».

Дисбаланс на ринку оренди

Зі свого боку, Хосе Марія Рая, професор Tecnocampus (UPF), поглиблює ідею про те, що дисбаланс на ринку оренди «призвів до постійного зростання цін з 2015 року», і що цьому також сприяло, з одного боку, те, що «пропозиція нового житла залишається слабкою через різні фактори», серед яких «нестача землі, відсутність робочої сили, збільшення витрат на будівництво (на 30% вище рівнів 2019 року), зміни в регулюванні та низька продуктивність будівельного сектору».

Рая зазначає, що «правова незахищеність, на яку скаржаться власники», також є «важливою перешкодою для оренди житла на довгостроковому ринку». «Власник почувається незахищеним перед ризиком несплати, тривалими процедурами виселення і, у випадку з вразливими групами, неіснуючими через відсутність житлової альтернативи у державних органів», – деталізує він.

Вплив на накопичення багатства домогосподарств

У спільній статті Крістіна Барсело та Лаура Креспо з Банку Іспанії розглядають еволюцію ваги житла в активах домогосподарств. «З 2011 року спостерігається постійне падіння рівня володіння житлом, який скоротився на 11 відсоткових пунктів, досягнувши 72% у 2022 році», – зазначають автори.

«В останні роки вищі ціни на житло, як на купівлю, так і на оренду, також обмежили здатність домогосподарств заощаджувати та вплинули на процес накопичення багатства протягом життєвого циклу», – додають вони. Тому вони попереджають, що накопичення чистого багатства молодими домогосподарствами «було меншим, ніж досягнуте попередніми когортами в тому ж віці, що означає збільшення нерівності між поколіннями».

Альтернативи в житловому секторі

З огляду на старіння населення і, отже, збільшення розміру групи людей похилого віку, Хорді Фабрегат, член правління Клубу нерухомості Esade Alumni, пропонує альтернативи в житловому секторі, такі як збільшення кількості ліжок як у будинках для літніх людей – «рівень забезпечення ліжками для будинків для літніх людей становить близько 6,7%, що дуже далеко від середнього показника по Європі, який становить 18%», – підкреслює він – або створення «адаптованого житлового середовища, яке надає персоналізовані послуги, сприяючи незалежності та активній участі людей похилого віку в їхньому місцевому середовищі».

Фабрегат підкреслює, що, за оцінками, «враховуючи демографічну еволюцію в Іспанії та збільшення тривалості життя, до 2030 року може знадобитися близько 190 000 додаткових ліжок».