Міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес відмовилася назвати конкретні терміни збільшення військових витрат до 2% ВВП, проте підтвердила, що мета буде досягнута, оскільки Іспанія «завжди виконує свої зобов'язання». Терміни стали предметом дискусій після того, як генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Іспанія досягне цієї позначки влітку. Роблес лише уточнила у вівторок, що це станеться «значно раніше» 2029 року, який досі вважався крайнім терміном.

Іспанська міністерка також дистанціювалася від позиції інших європейських країн, таких як Франція чи Велика Британія, щодо відправки солдатів в Україну на даному етапі. Вона вважає, що війна, яка триває, не створює умов для дій міжнародного контингенту з підтримання миру.

Під час виступу на Форумі Ла Тоха, що відбувся у вівторок у Фонді Галуста Гюльбенкяна в Лісабоні, Роблес висловилася за те, щоб збільшення військових інвестицій сприяло розвитку іспанської та європейської промисловості з метою зменшення залежності від американських технологій. «У багатьох аспектах ми залежимо від технологій Сполучених Штатів, потрібно зробити ставку на Європу», — заявила вона під час спільного виступу з міністром оборони Португалії Нуну Мелу.

Роблес підкреслила, що Іспанія щороку збільшувала оборонний бюджет на 10% протягом останніх семи років, зосереджуючись на промислових інвестиціях, таких як будівництво кораблів на галісійських верфях Navantia та проєктах модернізації авіації спільно з Airbus. «Ми прагнемо сучасної та передової іспанської та європейської промисловості. Коли ми інвестуємо в оборону, ми інвестуємо в мир і безпеку, а також у створення робочих місць та подолання наших слабкостей», — зазначила вона. Міністерка нагадала, що 4000 іспанських військових беруть участь у місіях по всьому світу, підкресливши, що 2% військових витрат — це «метрика», яка не відображає повної картини. «Іспанські війська забезпечують безпеку в країнах, де інвестиції в оборону перевищують 2% ВВП», — сказала вона.

Міністерка згадала про різні настрої в європейському суспільстві, де ставлення до наборів для виживання чи збільшення витрат на оборону відрізняється на півночі та півдні континенту. Ці відмінності у сприйнятті російської загрози, на її думку, не повинні впливати на європейську єдність у розробці оборонної стратегії. «Мене турбує, що ця єдність може почати руйнуватися через питання внутрішньої політики чи виборів», — зазначила вона.

«Історія та географія мають значення», — підкреслив колишній Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, вказуючи на те, що російська загроза сприймається по-різному в Кадісі та Гельсінкі. «Ні я, ні моя наступниця не досягнемо одностайності європейців щодо війни в Україні, тому що є країни, які не бачать у Росії небезпеки для Європи», — наголосив він. Боррель запропонував шукати рішення, які б обійшли вимогу одностайності серед 27 країн, як це було зроблено під час кризи євро. «Утопічно думати, що ми просунемося у спільній обороні без більшої політичної інтеграції. Якщо ми хочемо залишатися в шкаралупі 27 країн ЄС, ми нікуди не дійдемо», — заявив він.

Майже всі учасники Форуму Ла Тоха, який втретє проходить у Лісабоні, погодилися з необхідністю збільшення інвестицій Європи у власну оборону, але запропоновані формули не завжди збігалися. «Ми майже суборендували оборонну політику у США. Тепер, схоже, це зміниться, потрібно інвестувати в оборону, як це зробили Німеччина та Велика Британія, припинити евфемізми і не обманювати людей», — вимагав колишній прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой. «Європа має стати дорослішою», — підсумував він.

Найбільш дисонуючим голосом був Аугусто Сантуш Сілва, колишній голова Асамблеї Республіки та міністр закордонних справ Португалії. На його думку, рішення для нового геополітичного сценарію полягає не в переозброєнні Європи, «вузькому баченні», а в розширенні європейського впливу через дипломатію в інших регіонах світу. «Трамп дає Китаю повну свободу для збільшення впливу в Африці та Латинській Америці. Європа — єдиний гравець, який може цьому протистояти».

Боррель погодився, що безпека виходить за межі суто військової оборони і є багатогранною. «Але не будемо цим прикриватися. Ми жили за рахунок американського друга», — сказав він, погоджуючись у цьому з Дональдом Трампом. «США мають 31 базу та 100 000 солдатів, розгорнутих у Європі, вони мають право їх вивести. Але вони не мають права скорочувати допомогу на розвиток», — наголосив він після заяви, що припинення витрат на співпрацю спричинить гуманітарну катастрофу, яка врешті-решт вдарить по Європі. «Бази США служать для захисту інтересів США», — заперечив Сантуш Сілва, попередивши про «марнотратство», яким стане продовження закупівлі військової техніки у США та посилення європейської залежності від їхніх технологій.

Посилення Європи було спільною ідеєю. У своїй заключній промові на форумі президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза закликав до «єдиного голосу» спільноти, як це було під час управління пандемією чи війною в Україні. «Європа має показати, що вона є міжнародною силою», — кинув він виклик. Також Карлуш Моедаш, нинішній мер Лісабона та колишній єврокомісар, висловився за поглиблення інтеграції зі спільним ринком капіталів та ставкою на інновації для посилення суверенітету в безпеці. «Існує невидима Європа, якою найбільше захоплюються за її межами, наприклад, продовольча безпека. Європа є чудовим замінником невдалих імперій, але ми повинні змінити парадигму субконтрактування безпеки у США, енергії у Росії та продуктивності у Китаю», — розмірковував він.

Не все оберталося навколо оборони. Міністр сільського господарства, рибальства та продовольства Луїс Планас висловив упевненість у просуванні угоди між ЄС та Меркосур у другій половині року під головуванням Данії та наголосив, що це ставка на міжнародну торгівлю, «засновану на правилах». «Це чудова можливість для Іспанії та Португалії», — прокоментував він.