Іспанія та можлива участь у місії ЄС в Україні

Після неодноразових заяв про «непохитну підтримку України», прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес запевнив у Брюсселі, що «Іспанія, логічно, буде частиною вирішення проблеми та не відмовиться від ролі, яку вона повинна відігравати на європейській арені». Урядові джерела визнають, що після візиту Санчеса до Києва 24 лютого, участі у зустрічах високого рівня в Парижі та Лондоні, а також у засіданнях Європейської ради, Іспанія не може залишатися осторонь.

Якщо після мирної угоди з Росією буде розгорнута європейська військова місія на території України, Іспанія повинна буде певним чином до неї долучитися. На відміну від Великої Британії, Франції чи Данії, Іспанія досі уникала оголошень про відправлення військ. Її позиція полягає в тому, щоб «почекати й побачити», як пояснило високопоставлене джерело в Міністерстві оборони. Перша причина, за словами Санчеса, полягає в тому, що таке оголошення вважається «передчасним», оскільки російські бомби продовжують падати на Україну, і немає жодних ознак того, що Володимир Путін дійсно готовий підписати мир.

«Зараз пріоритет – допомогти Володимиру Зеленському якомога сильнішим прийти до столу переговорів, а не спекулювати про те, що станеться, коли замовкнуть гармати», – стверджують джерела. Але це не єдина причина обережності Іспанії.

Можливі сценарії участі Іспанії

Військові джерела застерігають, що поки що невідомо, про яку саме місію йдеться, яким буде її мандат, правове підґрунтя, командна структура чи правила застосування сили. У Міністерстві оборони, як пояснюють джерела, працюють на основі дуже різних сценаріїв.

• Перевірка виконання мирної угоди: Після мирної угоди або припинення вогню може бути розпочата операція з перевірки її дотримання. Ця місія відповідатиме, серед іншого, за сприяння обміну полоненими та перевірку відстані між військами та військовою технікою від демілітаризованої лінії зіткнення. Крім того, вона розслідуватиме будь-які порушення припинення вогню, ідентифікуючи винного та повідомляючи про нього. Кому? Це перша невідомість: міжнародній організації чи групі країн-гарантів угоди.
• Перенесення місії військової допомоги ЄС (EUMAM Україна): Переміщення місії на територію України підвищить її ефективність і прискорить зміцнення Збройних Сил України, щоб вони могли протистояти російській агресії. Навчальні центри будуть розташовані подалі від лінії фронту, але все одно потребуватимуть захисту, особливо протиповітряного. «Що станеться, якщо Росія атакує один із цих центрів і вб'є групу європейських інструкторів? Чи буде відповідь?», – запитують військові джерела.
• Стримування без статті 5: Європейські країни можуть не лише розмістити війська в Україні для навчання її військових, а й для стримування Росії від повторного нападу. Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон запропонували план розгортання 30 000 військових, а також вимагають негайного припинення авіаційних, морських атак і атак на критичну інфраструктуру.

З розгортанням європейських військ на своїй території президент України прагне отримати гарантії безпеки, які новий господар Білого дому, Дональд Трамп, відмовляється йому надати. Їхня присутність в Україні матиме стримуючий ефект, як і розгортання НАТО на східному фланзі: багатонаціональна бригада, яку очолює Іспанія в Словаччині, не має достатньої сили, щоб протистояти російській атаці, але демонструє готовність союзників прийти на допомогу в разі нападу. Так само, 30 000 європейських солдатів було б дуже мало проти понад 600 000 російських, розгорнутих в Україні, але вони показали б прихильність Європи до її захисту.

Різниця, як пояснюють опитані джерела, полягає в тому, що Україна знаходиться поза НАТО, і стаття 5 Вашингтонського договору (яка гарантує взаємну оборону) не поширюється на її територію. Тобто США не зобов'язані допомагати Франції, Великій Британії чи Іспанії, якщо їхні солдати будуть атаковані в Україні. Гарантії безпеки, яких Зеленський вимагає для своєї країни, не матимуть європейці, які йому допомагають. Ось чому британець Стармер і прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен обумовлюють відправлення своїх солдатів підтримкою Вашингтона.

Це центральне питання, але не єдине. Також необхідно дізнатися про правове підґрунтя; відомо, що буде звернення по допомогу від уряду Києва, але воно може бути доповнене резолюцією міжнародної організації, бажано ООН, якщо Росія не накладе на неї вето. Окрім зазначених місій, є й інші необхідні, наприклад, розмінування Чорного моря, але життєздатність усіх їх залежатиме від умов гіпотетичної мирної угоди.

У вівторок начальник штабу оборони Іспанії Теодоро Лопес Кальдерон візьме участь у Парижі в зустрічі вищих військових посадовців країн НАТО та ЄС. Зустріч була запланована давно, але набула нового виміру, і очікується, що в ній візьмуть участь сам Макрон і міністри оборони Франції та Німеччини. З інформацією, отриманою з Парижа, Санчес у четвер вирушить на консультації з речниками парламентських груп. Це буде лише перше зондування, оскільки уряд не зможе відправити війська в Україну без дозволу Конгресу, і один із його партнерів, Podemos, вже висловив свою незгоду. Перед цим президент відвідає Люксембург і Фінляндію, останню країну, яка приєдналася до НАТО, побоюючись, що апетит Путіна не буде задоволений Україною.