Не перестаючи ллє дощ, коли ми прибуваємо до кортijo (сільського маєтку), кипариси, що фланкують вхідну алею, злегка нахиляються від сильного вітру, ніби вітаючи нас. Вдалині, біля входу, нас чекає фігура в капелюсі, чоботях і з оберемком парасольок. Це Джоконда Скотт, одна з творців проєкту Trasierra, в самому серці природного парку Сьєрра-Морена в Севільї. «Кілька тижнів не було дощу, і він має піти саме сьогодні!», – вигукує вона жваво з особливим акцентом, наполовину севільським, наполовину британським, простягаючи парасольки з усмішкою.