«Яке ж класне, класне життя! Я живу життям, яким хотіла! Я тут живу класне життя!» З цим приспівом Кароль Джі змусила тремтіти минулого літа стадіон «Сантьяго Бернабеу» чотири дні поспіль, збираючи близько 60 000 людей щовечора. Ймовірно, більшість дізналася про слово «chimba» від неї, або, можливо, від Малуми з його «parceros» та «chimbitas». «¡Qué chimba parce!» – це дуже колумбійська фраза, яка підходить для всього, що є справді крутим, від коктейлю до фільму.

Музей Селени Кінтанілья-Перес у Корпус-Крісті, місті з переважно іспаномовним населенням на півдні Техасу, біля Мексиканської затоки, зберігає майже весь всесвіт «Королеви текс-мекс»: сотні портретів співачки, її червоний Porsche, колекцію яєць Фаберже, нагороди та золоті й платинові диски, близько двадцяти костюмів, які вона сама розробляла, та потік шанувальників, що проходять групами кожні кілька хвилин. Про жінку, яка вбила її пострілом у спину, Йоланду Сальдівар, немає жодної згадки.