Давно минули часи, коли Лас-Урдес мав погану славу

У всій тій словесній бурі, що вирує довкола книги Луїсхе Мартіна «Ненависть», одне слово так і не прозвучало – стримане слово «відповідальність». Ми бачили беззастережних захисників свободи слова, але також чули й тих, хто обстоював право на честь живих і мертвих жертв подвійного вбивства, жорстокість якого, можливо, неможливо передати словами, так само, як немає слів, щоб описати горе матері вбитих дітей, ані, ймовірно, здатності осягнути його глибину.

Троє друзів у джентрифікованому районі Барселони змушені жити в будинку з привидами. Це єдиний спосіб для них оплатити оренду. Так починається короткометражний фільм «Co-Haunting». У фільмі є примарні появи, літаючі об'єкти, кров, що сочиться з кранів... Все, що можна очікувати від впізнаваних ікон цього кінематографічного піджанру, але з соціальним поворотом щодо сучасної Іспанії. Хіба тільки готичні особняки, як у «Притулку» Х. А. Байони та «Інших» Алехандро Аменабара, можуть бути одержимі?