Сесілія Суарес: Як акторка з Netflix «Квітковий будинок» приймає вік та бореться за права жінок

Сесілія Суарес: Як акторка з Netflix «Квітковий будинок» приймає вік та бореться за права жінок

Декількома словами

Мексиканська акторка Сесілія Суарес в інтерв'ю обговорює своє сприйняття віку, роль у новому серіалі Netflix «Садівник» та як їй вдається поєднувати успішну кар'єру з материнством. Вона також ділиться своїми поглядами на важливі соціальні теми, включаючи боротьбу за права жінок, вплив патріархату та ризики необмеженого доступу до інтернету для молоді.


Відома мексиканська акторка Сесілія Суарес, зірка популярного серіалу Netflix «Квітковий будинок», відверто поділилася думками про свій вік, нову роботу та невтомну боротьбу за права жінок.

53-річна акторка, яка вже шість років регулярно відвідує Іспанію, зізнається, що з віком подорожі стали даватися складніше. «Тіло нагадує мені, що мені вже не 20 років, щоб здійснювати перельоти на такі відстані з таким щільним робочим графіком», — розповідає Суарес.

Після успішної кар'єри в Мексиці та Голлівуді, участь у проєкті Netflix «Квітковий будинок» відкрила їй двері до іспанського кіно та серіалів. Зараз акторка мешкає в Мадриді та продовжує активно працювати. Однією з останніх помітних ролей стала робота у новому трилері Netflix «Садівник», де Сесілія грає гіперконтролюючу матір, що штовхає свого позбавленого емоцій сина на шлях найманого вбивці.

Акторка зазначає, що її персонаж у «Садівнику» порушує тему неідеального материнства, про яке рідко говорять. Вона досліджує образ егоїстичної матері-нарциса, чиї дії формують долю дитини. «Мені було цікаво дослідити неідеалізоване материнство. Що відбувається з егоїстичними матерями, які ставлять себе на перше місце?», — розмірковує Суарес, додаючи, що її героїня — це людина, яка страждає і позбавлена самоідентифікації, адже «той, хто завдає болю іншим, теж страждає».

Будучи успішною акторкою та матір'ю, Сесілія Суарес завжди чітко розставляла пріоритети. Перші дев'ять років життя сина вона свідомо відмовлялася від далеких поїздок, знімаючись лише влітку під час його канікул. Це вимагало складної логістики, яку, за її словами, вдалося вибудувати завдяки допомозі інших жінок. «Мені здається несправедливим не згадувати про незліченну кількість інших жінок, які теж жонглюють [роботою та сім'єю], але їх не називають», — говорить акторка, наголошуючи на необхідності більш справедливого балансу між домом, дітьми та професійним життям для жінок.

Розмірковуючи про те, як їй вдається залишатися затребуваною в індустрії після 50 років, Суарес виявляє скромність, але зазначає: «Я думаю, що з юності знала, якою акторкою хочу бути. Чітке розуміння цього стало мені на користь. З роками я також постаралася прийняти свій вік. Я не заперечую, що бачу сліди часу на своєму обличчі та тілі. Це теж допомогло».

Згадуючи початок кар'єри в Мексиці 30 років тому, акторка зазначає, що їй пощастило з підтримкою батьків, які не відмовляли її, на відміну від багатьох її однокурсників, чиї родини вважали акторство безперспективним.

Порівнюючи життя в Мадриді та Мехіко, Сесілія зазначає, що іспанська столиця дає їй спокійніший ритм та більше особистого часу. Її дев'ятирічний син, переїхавши, швидко адаптувався, вражений зручністю пересування та можливістю більшої самостійності. При цьому Мехіко залишається для неї «заворожуючим» і «затягуючим» через велику кількість можливостей.

Акторка зізнається, що її стиль в одязі залежить від клімату, і вона цінує комфорт понад усе. Їй здається абсурдним, що від жінок часто вимагають жертвувати зручністю заради зовнішнього вигляду. В іспанках її надихає «елегантна стриманість». Тема високих підборів для неї болюча: вона вважає їх «актом гендерного насильства», але парадоксально носить на червоних доріжках після довгих суперечок зі стилістами. «Більшість жінок, які носять їх на червоній доріжці, ненавидять їх і хочуть зняти через п'ять хвилин», — каже вона.

Після 50 років ставлення до тиску медіа щодо зовнішності змінюється. «З віком ти починаєш розуміти і домовлятися про певні речі... все стає більш природним. І ми не завжди ідеальні. У повсякденному житті, коли ми не працюємо, ми як усі», — ділиться акторка.

Обговорюючи тему відсутності у персонажа її сина в «Садівнику» здатності відчувати, Суарес пов'язує це зі змінами в суспільстві. Вона вважає, що в наш вік інформації важливо «дозувати» її, щоб не втрачати чутливість та емпатію. Акторка критикує вплив інтернету та технологій на систему освіти, вважаючи, що електронні гаджети повинні бути вилучені зі шкіл на користь традиційного навчання.

Сесілія активно висловлюється проти негативного впливу інтернету на молодь, зокрема, проти поширення ультраправих ідей, жінконенависництва та доступності порнографії з насильницькими ролями. З гордістю вона відзначає, що у її 15-річного сина немає інтернету в телефоні, попри суспільний тиск. «Мене називали печерною людиною за те, що я не дала йому мобільний, але я знаю, що якщо я поступлюся, він втратить набагато більше», — переконана Суарес, порівнюючи це з обмеженнями на водіння або вживання алкоголю для підлітків.

Як посол з боротьби проти насильства стосовно жінок, акторка визнає, що бувають дні, коли здається, що патріархат тільки посилюється. Але вона категорична: «Здаватися не можна». Сесілія наголошує, що патріархат шкодить не лише жінкам та вразливим групам, але й чоловікам, нав'язуючи їм жорстокі та брехливі стандарти мужності. «Немає можливості для ніжності чи ласки, тобі нав'язується бути добувачем і мати постійне сексуальне бажання без запитань... вони підпорядковані жахливим речам», — пояснює Суарес, закликаючи чоловіків усвідомити, що патріархат пригнічує і їх самих.

Вона також зазначає, як політичні зміни у світі, такі як прихід до влади Дональда Трампа чи Хав'єра Мілея в Аргентині, впливають на програми з досягнення рівності та права жінок. Незважаючи на перешкоди, Сесілія Суарес впевнена, що боротьба за права жінок та дівчаток триватиме, і громадянське суспільство має очолити цей захист.

Read in other languages

Про автора

Майстер художньої публіцистики та живої мови. Її тексти мають емоційний стиль, багаті метафорами та легко читаються.