Публічний і принизливий «прочухан» у Овальному кабінеті від президента США Дональда Трампа та його віцепрезидента Дж. Д. Венса Володимиру Зеленському, а також відхід українського лідера з Білого дому без підписання запланованої угоди про співпрацю щодо мінеральних ресурсів, оголили глибокі розбіжності між республіканською адміністрацією та її союзниками у війні. Велике питання, яке виникає зараз, полягає в тому, наскільки незворотнім є очевидний розрив між Вашингтоном і Києвом після провалу зустрічі, запланованої для зближення позицій, і які наслідки матиме ця суперечка для майбутнього України.

Під час сварки, в якій Трамп, схиляючись до російської сторони, звинуватив Зеленського в тому, що він «грає з третьою світовою війною», а Венс вимагав від нього більшої вдячності Сполученим Штатам, одразу ж виникли розбіжності у політичному світі Вашингтона. Демократи засудили «засідку» президента-республіканця та його команди на лідера країни, яка зазнала агресії. Республіканці побачили в українському лідері «неввічливість». Деякі навіть ставили під сумнів можливість того, що перша держава відновить контакти з Києвом, якщо Зеленський не змінить своєї поведінки або не залишить свою посаду.

У той час, як Росія спостерігає із задоволенням, обидва президенти зберігають свої позиції. В інтерв'ю каналу Fox після зіткнення в Овальному кабінеті Зеленський висловив сподівання, що американець «буде більше на нашому боці» в переговорах з Росією про припинення вогню: «Війна почалася не десь між нашими двома країнами. Війна почалася, коли Росія принесла її в нашу країну. Коли вона не поважала нашу територіальну цілісність. Вона принесла війну в наші сім'ї».

Українець намагався бути примирливим в інтерв'ю, заявивши, що видовище лідерів, які кричать один на одного перед пресою, «не було чимось хорошим». І пояснив, чому захотів виправити Венса, коли віцепрезидент у коментарі, який викликав ганебний епізод, розкритикував беззастережну військову підтримку адміністрацією Джо Байдена України та запропонував вивчити дипломатичний шлях з Росією: «Я не хочу втрачати дружбу Сполучених Штатів, але я хочу, щоб речі розуміли правильно». Тобто, що «Сполучені Штати є нашим партнером, що Європа є нашим партнером. І що Росія є нашим ворогом». Але він завершив оптимістичною нотою: на запитання, чи вважає він можливим примирення, він відповів, що «звичайно, тому що стосунки не між нами двома, а між нашими народами».

Трамп, який завжди висловлював похвалу Росії та її президенту Володимиру Путіну, зациклився на своїй критиці. У коментарях пресі перед тим, як вирушити до своєї приватної резиденції у Флориді, він знову взявся за старе. «Я б не сказав, що все було саме добре з його точки зору [Зеленського]. Він перегнув палицю», – вважав він. І додав: «Ми хочемо миру, а не вплутуватися у десятирічну війну і грати в ігри… Він хоче чогось, чого я не хочу. Він хоче воювати, воювати, воювати; ми хочемо покласти край смертям».

І наполягав: щоб Сполучені Штати відновили свої переговори з Україною, Зеленський «має сказати «я хочу миру», а не починати говорити, що якщо Путін те, Путін се, все негативне». «Він має сказати «я хочу миру, я не хочу більше воювати у війні», – наполягав він.

Цієї п'ятниці все пішло шкереберть з самого початку. Вітаючись біля входу до західного крила Білого дому, Трамп саркастично прокоментував «елегантність» свого колеги. Зеленський був у чорній футболці з українським гербом, одному зі своїх звичайних нарядів під час війни, замість костюма та краватки, які радили йому радники президента США. Для республіканця це був перший знак малої поваги до його персони.

Розмова в Овальному кабінеті почалася рутинно, з обміном дипломатичними люб'язностями. Але заяви Венса і відповідь Зеленського: «Про яку дипломатію ти говориш, Дж. Д.?» – дали волю обуренню, яке назрівало тижнями і місяцями. Чи навіть роками. Трамп ніколи не забував, що початком його першої спроби імпічменту на його попередній посаді був його дзвінок своєму українському колезі з пропозицією допомоги в обмін на те, щоб українець допоміг йому в пошуку доказів щодо ймовірних брудних справ Хантера Байдена, сина Джо Байдена, в цій країні.

Його невелика симпатія до лідера окупованої країни завжди була очевидною. Його неприязнь стояла за республіканським опором у Конгресі Сполучених Штатів щодо схвалення військової допомоги Києву минулого року. Тепер, перебуваючи при владі, він сприймає його як перешкоду у своїх прагненнях вести переговори з Москвою і якнайшвидше укласти угоду про припинення вогню, що дозволить йому отримати те, що він вважає прибутковими комерційними контрактами з Росією.

Під час сварки цієї п'ятниці Венс також витягнув на світло іншу образу з минулого: візит Зеленського разом із законодавцями-демократами напередодні виборів у листопаді на збройовий завод у Пенсильванії, одному зі штатів, які були під питанням, що республіканці розцінили як партійне втручання. І лише десять днів тому Трамп назвав свого колегу «диктатором без виборів» і звинуватив Україну у війні. Він також звинуватив його в тому, що він «втягнув» Сполучені Штати у «війну, яку він не може виграти».

Після «прочуханки» і після того, як відповідні делегації відійшли до окремих кімнат перед спільним обідом, який у них був запланований, державний секретар Марко Рубіо і радник з національної безпеки Майк Волц попросили Зеленського покинути Білий дім. Недоїдена їжа залишилася на підносах у коридорі. Було скасовано церемонію підписання угоди про спільну розробку українських природних ресурсів, на якій так наполягав Трамп, щоб зберегти свою підтримку Києву після трьох років безумовної підтримки з боку попередньої адміністрації.

Тепер, як повідомив пізно ввечері п'ятниці представник Білого дому, Трамп не зацікавлений у відновленні цієї угоди. Принаймні, на даний момент. У коментарі в X, колишньому Twitter, Волц заявив, що Трамп «намагається досягти миру, і ця економічна угода була частиною цього. Натомість президент Зеленський вирішив піти в Овальний кабінет і применшити внесок США у захист України та зневажити нашу країну».

Набагато жорсткішим був сенатор-республіканець Ліндсі Грем, палкий захисник України і добрий друг Трампа, який часто виступав посередником між обома сторонами. «Те, що я побачив в Овальному кабінеті, було нешанобливим, і я не знаю, чи зможемо ми коли-небудь знову вести переговори з Зеленським», – зазначив законодавець. «Я думаю, що він майже унеможливив для американського народу продаж того, що він є хорошою інвестицією». І продовжив: президент України «має або радикально змінитися, або піти».

Це те, що Зеленський відкинув у своєму інтерв'ю каналу Fox: «Я думаю, що це те, що має вирішувати український народ».

Наразі найбільшим бенефіціаром інциденту є Росія, яка з самого початку війни робила ставку на те, що союзники Києва врешті-решт втомляться, зменшать свою допомогу і розділяться. Події цієї п'ятниці, на даний момент, підтверджують це. Після катастрофічної зустрічі в Білому домі «у Путіна менше причин, ніж будь-коли, для укладення угоди, а Трамп, здається, більш ніж будь-коли готовий звинуватити Зеленського у відсутності припинення вогню і покарати його та Україну за це», – написав у своєму блозі колишній дипломат Річард Хаас, почесний директор аналітичного центру Ради з міжнародних відносин. «Вплив того, що сталося, відчуватиметься далеко за межами України, яка може зіткнутися з жахливою дилемою: прийняти погане припинення вогню або чинити опір, як може, з тим, що можуть зібрати її сусіди», – прогнозує цей експерт.

Леслі Шедд, колишня радниця законодавців-республіканців, а нині аналітик аналітичного центру Atlantic Council, вказує на інший ризик для української справи: гнів Трампа може випарувати підтримку Києва в республіканських рядах у Конгресі. «Багато депутатів вже заплатили політичну ціну серед бази партії за підтримку Києва, і катастрофа цієї п'ятниці лише погіршує ситуацію, ставлячи їх безпосередньо під приціл Білого дому».