Виступ Дональда Трампа перед Конгресом США

Виступ Дональда Трампа перед Конгресом США чітко показав, що його уряд розпочав торговельну війну, яка не розрізняє союзників і суперників, і вона надовго. Наслідки цієї політики, а також невизначеність, яку вона породжує, починають позначатися на економіці: споживання в США зафіксувало найбільше падіння в січні, а довіра бізнесу в лютому показала найбільше зниження з 2021 року.

Здається, ринки раптово усвідомили, що те, що вони вважали бравадою для поліпшення переговорної позиції Білого дому, тактикою підприємця-хулігана, є реальністю. Її наслідки є негайними: збільшення витрат для компаній, підвищення цін для споживачів, уповільнення зростання, збільшення інфляції та гальмування зниження ставок. З моменту оголошення про мита 19 лютого фондові ринки втратили всі прибутки, накопичені з моменту обрання Трампа.

У вівторок набуло чинності загальне мито в розмірі 25% на продукцію з Канади та Мексики, що є явним порушенням торгової угоди, яку сам Трамп підписав у 2018 році під час свого першого терміну, і через яку багато компаній перенесли свої ланцюги поставок з Китаю до Північної Америки за ці роки. 30% овочів і фруктів, що продаються в США, походять з Мексики. Також і пиво, яке найбільше продається в країні. Незважаючи на бум викопного палива в США, центр і північний схід країни залежать від імпорту газу з Канади для енергопостачання, а також від більшості добрив для своїх посівів.

Не минуло й 48 годин, як Білий дім почав сам себе уточнювати та оголосив про місячну відстрочку для автомобільного сектору. Деякі аналізи стверджують, що мито в розмірі 25% збільшить ціну пікапа, зібраного та виробленого в Північній Америці, на 8000 доларів, не враховуючи можливі заходи у відповідь, які можуть вжити Канада та Мексика, що є ще одним елементом невизначеності для компаній і споживачів.

У випадку з Китаєм Трамп вже обклав свою продукцію митом у розмірі 10% у лютому, до якого з вівторка додається ще 10%. Початкова відповідь Китаю не змусила себе довго чекати, але була стриманою (вона торкнулася імпорту на 20 мільярдів доларів, порівняно з 450 мільярдами доларів американського мита) під час першого раунду. Вчора, однак, їхнє посольство в США вже попередило, що якщо Вашингтон хоче війни «торговельної чи будь-якої іншої», вони готові «боротися». Ніхто не сумнівається, що Європейський Союз буде наступним у списку, тому компанії, які змогли передбачити поставки до США з цього боку Атлантики, зробили це протягом цих тижнів.

Трамп вважає, спрощено та помилково, що дефіцит торгового балансу США є відображенням конкурентної нездатності його країни, з якою слід боротися за допомогою податків на імпорт. І що завдяки доходам від цих мит він зможе провести обіцяне зниження податків і одночасно скоротити державний борг, який перевищує 36 трильйонів доларів, що становить приблизно 122% ВВП. Лише його торговий гуру Стівен Міран та його соратники підтримують ці теорії.

Ця протекціоністська стратегія, з її відповідними економічними та геополітичними ризиками, руйнує модель вільної торгівлі, яку самі Сполучені Штати просували протягом десятиліть. Трамп збирається реконфігурувати модель глобальної торгівлі. Історичні приклади торговельних війн у ХХ столітті змушують серйозно ставитися до їхніх наслідків. Перед лицем трампістської примхи потрібна холодна голова. Перед обличчям ізоляціонізму та агресії – нові альянси. Сполучені Штати є суверенними у тому, щоб робити зі своєю торговою політикою все, що забажають. Але настав час ЄС, Мексиці та Канаді подумати про сценарії міжнародної торгівлі, які працюватимуть, наскільки це можливо, поза хаосом Трампа.