Декількома словами
Суд зобов'язав професора Хуана Антоніо Ріоса виправити свої академічні статті, які стосувалися офіцера Антоніо Луїса Баена Токона, причетного до смертного вироку Мігелю Ернандесу. Суд визнав, що статті містили неточну інформацію та порушували право на честь померлого офіцера. Ріос повинен виплатити компенсацію і виправити майбутні роботи. Рішення викликало дискусію про свободу вираження поглядів та історичні дослідження, особливо щодо франкістських репресій.

Суддя засудила професора до виправлення академічних статей про справу Мігеля Ернандеса
Суддя першої інстанції №5 Кадіса, Ана Чокарро, засудила професора Хуана Антоніо Ріоса до виправлення академічних статей, в яких він посилався на офіцера Антоніо Луїса Баена Токона, який брав участь у розслідуванні справи, що призвела до смертного вироку поетові Мігелю Ернандесу. У рішенні суду від 4 березня зазначено, що Ріос поширював «неточну інформацію», «висловлювання, які виходять за межі справжніх обов'язків» Баена Токона у процесі, та «образливі думки» в обох роботах, тому вважає, що відбулося «незаконне втручання в право на честь» померлого посадовця. Магістрат поширює ці виправлення на роботи, які Ріос може підписати в майбутньому, та накладає на нього компенсацію у розмірі 10 000 євро як відшкодування збитків на користь позивача, сина Баена Токона. У цьому ж рішенні суддя засуджує до виплати 3 000 євро сім осіб із понад сотні осіб, організацій та засобів масової інформації, включених до позову, серед яких були як Джерело новини, так і кілька його редакторів, які були виправдані. Ріос заявив, що оскаржуватиме рішення суду.
Початок судового процесу, який відбувся в жовтні минулого року, сягає червня 2019 року. Тоді нащадок офіцера звернувся до Університету Аліканте (UA) з проханням вилучити зі свого репозиторію статтю «Справа Дієго Сан Хосе та суддя-гуморист», де Ріос згадував про участь судового секретаря в розслідуванні справи Мігеля Ернандеса. Спочатку задовольнивши прохання, академічна установа Аліканте виправила його за підтримки Іспанського агентства із захисту даних (AEPD). Згодом син посадовця з Кадіса вимагав від Google та самого AEPD видалити прізвище свого батька, посилаючись на право на забуття, хоча відмова обох організацій привела судовий процес до Верховного суду, який відхилив позов. На думку магістратів, право на видалення частково неточної інформації про померлу особу, що є основною вимогою позивача, не переважає над іншими, такими як «право на свободу інформації, вираження поглядів та історичних досліджень». Протилежне призвело б «до абсурду, коли померлі люди» мали б «більший захист, ніж живі».
Син Баена Токона також розпочав свій макро-судовий процес проти 107 засобів масової інформації, журналістів, організацій та фізичних осіб, у яких вимагав загалом 11,5 мільйонів євро компенсації за незаконне втручання в честь, а також в особисте та сімейне життя свого батька, в дослідженнях, проведених Ріосом, та в журнальних статтях, які були опубліковані для інформування про цю справу. Рішення у цій справі засуджує професора іспанської літератури з UA та сім засобів масової інформації, які здебільшого характеризували Баена Токона як ката Мігеля Ернандеса і які повинні будуть вилучити або видалити цей контент та опублікувати рішення «частково» та «з тим самим рівнем розповсюдження». У випадку з Джерело новини, суддя вважає, що опубліковані статті «відображають академічну дискусію, точно цитуючи ідентифіковані джерела та не змінюючи інформацію», тому «позов відхиляється».
Ріос зазначає, що його адвокат подав запит на «роз'яснення рішення» і що він оскаржуватиме судове рішення. «В основному, – заявляє він Джерело новини, – для молодих людей, які починають дослідження, і для яких це рішення може становити серйозну загрозу свободі вираження поглядів та викладання», особливо, «у випадку тих, хто вивчає франкістські репресії після громадянської війни». Університетський професор також зазначає, що він видалить з репозиторію UA та зі сторінки Віртуальної бібліотеки Мігеля де Сервантеса, що належить до тієї ж організації, «всі статті, незважаючи на те, що вони вже були виправлені», за винятком однієї з них, яка «залишиться в оригінальній редакції журналу ALEC, який, оскільки є північноамериканським, перебуває поза іспанською юрисдикцією».