Дві іспаномовні країни очолюють глобальний діалог ООН щодо управління ШІ

Дві іспаномовні країни очолюють міжурядовий процес, який призведе до глобального діалогу ООН щодо управління штучним інтелектом (ШІ), чия сфера діяльності та вираження за замовчуванням є англосферою. Іспанія та Коста-Рика є, в термінології ООН, «співкоординаторами» ініціативи, яка визначить технічне завдання та способи функціонування — структуру, каркас — того, що прагне бути глобальною базою для вирішення проблем і можливостей ШІ, процесу, який для генерального секретаря Антоніу Гутерріша є найважливішим, який ООН здійснить у 2025 році. Ініціатива випливає з Глобального цифрового пакту, досягнутого у вересні під час Саміту майбутнього.

Великий глобальний діалог, який ідеально розпочнеться в листопаді і матиме щорічну періодичність та двох співголів, «з розвиненої країни та країни, що розвивається», прагне узгодити інтереси, часто суперечливі, включаючи інтереси США та Китаю, з їхніми неприхованими амбіціями гегемонії; поставити ШІ на службу досягненню цілей розвитку (ЦРТ) та використати можливості, які технологія пропонує для скорочення цифрової прірви, що розділяє північ і південь глобального масштабу. З огляду на це, робоча група досі суворо дотримувалася графіка: у середу президенту Генеральної Асамблеї Філемону Янгу було представлено нульовий проект процесу.

В основі лежить запропонована Гутеррішем у червні 2020 року дорожня карта, створення консультативного органу через три роки та три резолюції Генеральної Асамблеї, прийняті минулого року: одна представлена США, інша Китаєм і остання, запропонована Південною Кореєю та Нідерландами, щодо ШІ, застосованого у військовій сфері, та його можливостей для миру та міжнародної безпеки.

Широта ШІ, яка охоплює такі різні сфери, як освіта, права людини, медицина, оборона чи комунікація, вимагає збігу інтересів держав-членів, приватного сектору та громадянського суспільства. У листопаді 2024 року президент Генеральної Асамблеї призначив представників Іспанії та Коста-Рики для керівництва міжурядовим процесом з двома великими складовими: Міжнародною незалежною науковою групою для «сприяння науковому розумінню шляхом оцінки впливу, ризику та можливостей» та Глобальним діалогом щодо управління, платформою, закріпленою в ООН, яка з більш політичним характером матиме на меті забезпечення «відкритих, прозорих та інклюзивних дискусій» щодо управління ШІ, а також сприяння «цілям сталого розвитку, повазі та просуванню прав людини та мовній та культурній різноманітності». Обидві основи підтримуватиме секретаріат ООН.

«Ризики та можливості»

Ектор Гомес, посол Іспанії при ООН, підкреслює «зацікавленість Організації Об’єднаних Націй у встановленні рамки діалогу та вчених, експертів для виявлення ризиків, а також величезних можливостей, які пропонує штучний інтелект; врахування та спроби уникнути дисбалансів залежно від континентів і підвищення обізнаності приватного сектору про те, що важливо, щоб державний і приватний сектори йшли рука об руку в цій сфері, вплив якої на наше суспільство, як очікується, буде дуже великим у найближчі роки». Як Гомес, так і Маріца Чан, постійна представниця Коста-Рики, були особисто призначені самим Гутеррішем.

«Наш мандат полягає у формуванні наукової групи та глобального діалогу, [зборі] внесків для завершення нульового проекту з конкретними пропозиціями щодо структури, членів, складу як групи, так і глобального діалогу», — пояснює Гомес. Ідея, підкреслює він, полягає в тому, щоб провести перші зустрічі «Наукової групи та Глобального діалогу наприкінці 2025 року». Зі складу групи будуть сформульовані всі напрямки дій робочих груп «з експертами найвищого рівня в тих галузях, які вирішить наукова група». Ця група складатиметься з комітету з 20 експертів, призначених Гутеррішем, який спиратиметься на 40 радників, призначених Генеральною Асамблеєю; усі вони повинні бути обрані на основі їхніх здібностей, але з урахуванням «географічних і гендерних» критеріїв.

Робота Іспанії та Коста-Рики як повитух цього важливого процесу полягає не в чому іншому, як «архітектура, структура, організаційна схема, формування, складання, встановлення напрямків дій, спрямованих не на встановлення регуляторної бази, а на управління». Співпраця приватного сектору, за словами іспанського посла, була «дуже сприятливою, дуже позитивною». Збіг інтересів учасників діалогу був «абсолютно позитивним не лише з боку всіх держав-членів, усіх без винятку, але й з боку приватного сектору».

Важко знайти ініціативу чи проект ООН, в якому лінії розлому організації (північ, глобальний південь, інтереси наддержав, коли немає їхнього права вето в Раді Безпеки) не були б підкреслені. Іспанський посол дипломатично ухиляється від висловлювання щодо можливої незацікавленості США, чия дипломатія зробила розворот на 180º з Трампом, і вказує на збіг і «плинність» цього попереднього процесу.

Розвиток процесу не буде позбавлений перешкод, як згадувалося в нещодавньому повідомленні так званої G77 (групи країн, що розвиваються, плюс Китай). «Група вважає, що ми повинні враховувати проблему цифрової прірви. Хоча технологія була важливим інструментом для задоволення потреб розвитку, не всі мають однаковий доступ до її переваг. Тому Група наголошує на важливості вжиття значних заходів для скорочення зростаючої цифрової прірви, якщо ми хочемо створити інклюзивне Інформаційне суспільство». Група також підкреслила свою стурбованість «відсутністю підключення цифрової інфраструктури та навичок», включаючи освіту, експертні знання та людський потенціал, «що залишається фундаментальною проблемою в багатьох країнах, що розвиваються».