Декількома словами
Арешт та ув'язнення Екрема Імамоглу, мера Стамбула та лідера опозиції, свідчать про посилення авторитарних тенденцій в Туреччині під керівництвом Ердогана. Ці дії викликали масові протести та засудження з боку Німеччини та Франції, підкреслюючи загрозу демократії та стабільності в регіоні. Подальший розвиток подій матиме значний вплив на політичне майбутнє Туреччини та її відносини з Європою.

Арешт Екрема Імамоглу
Арешт минулої середи та попереднє ув'язнення, призначене в неділю для мера Стамбула та лідера опозиції Екрема Імамоглу, поставили Туреччину в небезпечну ситуацію соціальної та політичної нестабільності через обґрунтовану підозру, що це маневр президента Реджепа Таїпа Ердогана, спрямований на усунення з президентських перегонів дуже популярного противника його авторитарного ісламістського курсу.
В ході поліцейської операції, яка сколихнула основи країни, мер Стамбула, що належить до соціал-демократичної Республіканської народної партії (CHP), був затриманий разом з іншими 30 особами за звинуваченням у корупції та співпраці з терористичною організацією. Ці звинувачення ґрунтуються на свідченнях свідків, особи яких, що викликає підозри, були оголошені таємними. Затриманих допитували протягом декількох годин до 90 прокурорів. Зрештою, Імамоглу буде притягнутий до відповідальності лише за корупцію, але, за рішенням суду, який розглядає справу, він повинен залишатися у в'язниці через небезпеку знищення доказів, якщо його звільнять. Тиждень тому державний університет Стамбула анулював його диплом — через кілька десятиліть після його видачі — стверджуючи, що не визнає два роки, які Імамоглу провчився в Сполучених Штатах. Конституція Туреччини вимагає наявності університетського диплома для балотування на пост президента.
Мільйони турків не згодні з цим і, очолювані студентами та профспілками, вийшли на вулиці, протестуючи проти чергового посилення режиму, спрямованого на політичне знищення видатного опозиціонера, який очолює Стамбул — що виробляє більше третини ВВП країни — з 2019 року. Щонайменше тисяча людей, за даними Міністерства внутрішніх справ, були затримані під час масових протестів, що відбулися по всій країні. У новому витку репресій, які практикують Ердоган та його соратники, кілька десятків людей були заарештовані за критичний контент, який вони публікували в соціальних мережах. Паралельно суд звільнив керівництво Стамбульської колегії адвокатів, яка налічує 70 000 членів і відома своїм прогресивним тлумаченням громадянських прав.
Доказом того, що цього разу Ердогану буде не так легко позбутися політичного суперника, є те, що символічні праймеріз, організовані CHP у неділю в 6000 точках по всій країні, зібрали 15 мільйонів бюлетенів на підтримку Імамоглу як кандидата в президенти на виборах 2028 року. У цьому контексті слід відзначити чітку реакцію урядів Берліна та Парижа. Німеччина, де проживає близько двох мільйонів турків — найбільша кількість в країнах ЄС — назвала ув'язнення опозиційного лідера «абсолютно неприйнятним». Франція, зі свого боку, прямо говорить про «напад на демократію». Ця європейська позиція контрастує, але вже не дивує, з реакцією адміністрації Трампа, яка розглядає цю серйозну кризу як «внутрішню справу». Це не так просто. Визнаючи, що, звичайно, йдеться про суверенну країну, збереження демократії в Туреччині є не лише невід'ємним правом мільйонів турків, але й питанням безпеки та стабільності в Європі. У час посилення авторитаризму необхідно, щоб Ердоган отримав від європейських урядів чіткий сигнал про те, що свобода його громадян стоїть вище за його особисті інтереси, і це включає право обирати своїх правителів.