Брюссель створить спеціальний кризовий комітет для запобігання, моніторингу та реагування на кліматичні та військові надзвичайні ситуації в Європейському Союзі.

Згідно з європейською стратегією підготовки громадян, виконавча влада Співтовариства також посилить існуючий пункт реагування на надзвичайні ситуації та перегляне законодавство про цивільний захист.

У новому кризовому комітеті, який є значним кількісним і якісним стрибком у європейській координації та передбаченні, будуть представлені Європейська комісія, високий представник із закордонних справ і політики безпеки та 27 держав-членів (які відповідають за цивільну підготовку та координацію надзвичайних ситуацій), які отримуватимуть підтримку від європейських національних агентств. Ініціатива, яка, за словами Брюсселя, буде впроваджена до кінця 2025 року, є ще одним елементом європейських планів щодо реагування на надзвичайні ситуації, що зростають, і можуть мати величезний вплив на європейські суспільства.

«Час має важливе значення у гострих кризах, а також для їх передбачення», — попереджає проект нової стратегії. «Завчасне виявлення ризиків і загроз може заощадити дорогоцінний час і допомогти запобігти кризам або полегшити управління ними та мінімізувати їхній вплив», — наголошується в документі. Це дорожня карта для всього суспільства, щоб мати змогу протистояти кризам. Окрім пропозиції щодо створення цього нового спеціального кризового комітету, документ встановлює інші конкретні інструкції, як-от рекомендацію для всього населення підготувати запаси, які дозволять їм вижити протягом 72 годин без зовнішньої допомоги в разі війни чи кліматичної кризи.

Виконавчий орган Європейського Союзу — клубу, що складається з 27 країн і 450 мільйонів громадян, — також прискорює плани щодо посилення та розширення своєї служби аналізу та розвідки, так званого Єдиного центру аналізу розвідки ЄС (SIAC), організації, яка отримує цивільну та військову інформацію від розвідувальних служб держав-членів. Брюссель хоче посилити SIAC до кінця 2025 року, як зазначено в проекті нової стратегії.

Виконавча влада Співтовариства вже деякий час хоче не лише посилити цю європейську службу аналізу розвідки, а й безпосередньо підтримати створення розвідувального агентства ЄС. Але ця ідея зіткнулася з перешкодами з боку самої структури Співтовариства, великим опором з боку держав-членів і бюджетними обмеженнями. Поточні служби стикаються з браком даних, якими діляться агентства столиць, які дуже неохоче надають інформацію 27 державам-членам, пояснюють джерела в Співтоваристві. Серед найбільш проблемних — Угорщина, найближчий до Москви партнер Співтовариства.

Те, що зараз пропонує Брюссель, — це посилити SIAC, який в основному займається аналізом і вивченням конфіденційної інформації. Фактично, у його плані на цей рік — найняти кількох радників і аналітиків, що спеціалізуються на військовій розвідці. Комісія також хоче спробувати змусити столиці надавати більше розвідувальної інформації, щоб мати змогу швидше реагувати на загрози.

«Незаконна агресивна війна Росії проти України, зростання геополітичної напруженості, гібридні атаки та кібератаки з боку державних суб'єктів, саботаж проти критично важливих об'єктів, маніпулювання та втручання в іноземну інформацію, а також радіоелектронна боротьба стали константою сучасної реальності», — попереджає стратегічний документ. У тексті застерігається від цих загроз, дуже близьких для держав-членів, що межують з Росією (таких як країни Балтії, Скандинавії чи Польща, які вже мають програми підготовки до збройної агресії), а також від інших ризиків, ближчих для громадян південних країн, як-от надзвичайна кліматична ситуація, повені, пожежі, стихійні лиха та екстремальні явища. «Це тривожний дзвінок для Європи», — йдеться в новій стратегії Європейської комісії.

Майже половина європейців (49%) не почуваються добре поінформованими про ризики стихійних лих, які можуть на них вплинути, і 65% кажуть, що їм потрібно більше інформації, щоб підготуватися до стихійних лих чи надзвичайних ситуацій, згідно з даними Євробарометра 2024 року.

План ґрунтується на розлогому звіті про готовність європейців до надзвичайних ситуацій, підготовленому Саулі Нііністьо, колишнім президентом Фінляндії, країни з високим рівнем готовності до криз. Ця ініціатива є частиною набагато ширшої європейської програми підготовки, яка включає, наприклад, план переозброєння, європейський план адаптації до клімату або закон про основні ліки.

Європейська комісія хоче, щоб усе суспільство усвідомило, що кризи можливі. З тих пір, як Росія розпочала свою повномасштабну війну проти України, більше трьох років тому, пріоритети виконавчої влади Співтовариства змінилися, а оборона та безпека піднялися на позиції в ЄС, де роки тому було не тільки немислимо говорити про ці питання, але вони також були частиною певного табу. Тепер, з приходом Дональда Трампа в Білий дім, з його критикою ЄС і його погрозами зняти американську парасольку безпеки з Європи, безпека і оборона є майже першим пунктом наступної політики Співтовариства. Брюссель навіть змінив свою систему роботи. В умовах глобальної надзвичайної нестабільності єврокомісари отримуватимуть «інформацію про безпеку» від цього нового кризового комітету та інших установ.

Крім того, в рамках нової стратегії готовності, яка передбачає покращення цивільно-військового співробітництва та необхідність спеціальних програм для компаній, шкіл та університетів, ЄС розробить урядову службу спостереження за Землею, яка забезпечуватиме супутникове виявлення. Цей новий інструмент використовуватиме Copernicus для підтримки управління надзвичайними ситуаціями та безпеки.