Викладачі університетів подали до суду на адміністрацію Дональда Трампа у вівторок через ймовірну неконституційність переслідування іноземних студентів у кампусах США. Позов, поданий до окружного суду штату Массачусетс, має на меті не лише засудити залякування студентської спільноти шляхом затримання та, в деяких випадках, автоматичної депортації студентів і викладачів, які симпатизують палестинській справі, але й той факт, що переслідування позбавляє американців їхнього права спілкуватися з однокурсниками, народженими за кордоном, і знати їхню точку зору. Тобто, політика, яка переслідує не лише свободу думки, а й свободу формувати власну думку на основі думок інших. Серед відповідачів, окрім президента Трампа, є держсекретар Марко Рубіо, міністр внутрішньої безпеки Крісті Ноем та виконуючий обов'язки директора Імміграційної та митної служби (ICE) Тодд Лайонс.

Через кілька днів після того, як Колумбійський університет підкорився вимогам уряду щодо рішучої боротьби з антисемітизмом у своєму кампусі — поворотний момент у війні адміністрації проти університетів, — позов, таким чином, має ширший підхід, ніж інші нещодавні позови проти наказів про депортацію, виданих федеральним урядом проти ймовірних апологетів палестинської справи в кампусах, спрямовані на припинення індивідуальних процедур депортації. Серед них — Махмуд Халіл, законний резидент США та один із лідерів мобілізації проти війни в Газі в кампусі Колумбійського університету, який вже два тижні перебуває під вартою в центрі ICE у Луїзіані, очікуючи рішення судді щодо його вислання.

З моменту затримання Халіла 8 березня почастішали випадки, коли студентів і викладачів виділяли, якщо не виганяли напряму, як у випадку з викладачем медицини з Університету Брауна ліванського походження, через її ймовірний зв'язок з такими групами, як ХАМАС або Хезболла, згідно зі звинуваченням адміністрації, без доказів. Останній випадок — студентка азіатського походження з Колумбійського університету, яка приїхала до США, коли їй було сім років, і брала участь у пропалестинських протестах минулої весни. Молода жінка, до гуртожитку якої прийшли агенти ICE з наміром заарештувати її, подала позов у понеділок проти Трампа та інших високопосадовців адміністрації, щоб зупинити її депортацію. Як і у випадку з Халілом, уряд стверджує, що її присутність у США перешкоджає зовнішньополітичному порядку денному адміністрації щодо боротьби з поширенням антисемітизму, аргумент, який Вашингтон використав, щоб змусити Колумбійський університет капітулювати.

Позов викладачів ґрунтується на принципі Першої поправки, згідно з якою американці мають право не лише висловлювати свої ідеї, а й слухати їх. Це порушується, стверджують позивачі, оскільки іноземці уникають політичних протестів, чистять свої соціальні мережі, щоб уникнути викриття, і відмовляються брати участь у групах, які займаються захистом палестинської справи. «Сьогодні адміністрація переслідує пропалестинські висловлювання, але завтра вона може переслідувати висловлювання, що критикують викопне паливо, висловлювання, що просувають DEI [критерії різноманітності та інклюзії], або ті, що захищають [медичну] допомогу для підтвердження гендеру», — пояснила Рамья Крішнан, юрист Інституту Найта з питань Першої поправки в Колумбійському університеті, який представляє викладачів у позові.

Серед позивачів, окрім Інституту Найта, — Американська асоціація викладачів та Асоціація близькосхідних досліджень, некомерційна група. Однією з умов, нав'язаних адміністрацією для продовження фінансування Колумбійського університету в розмірі 400 мільйонів доларів (370 мільйонів євро), було призначення спеціального проректора для нагляду за навчальною програмою та викладачами Близькосхідного відділу, включаючи Центр палестинських досліджень.

Позов, в якому також висловлюється жаль з приводу зростаючої самоцензури в класах, щоб не привертати увагу, стверджує, що політика депортації Трампа також порушує П'яту поправку, яка гарантує належний процес, оскільки не дає іноземним студентам та членам університетської спільноти «точних вказівок щодо того, які висловлювання, на думку уряду, є підставою для арешту, затримання та депортації».