Декількома словами
Конкурс World Press Photo відзначив 70-річчя оголошенням 42 регіональних переможців 2025 року. Нагороджені фотографії та проєкти висвітлюють гострі глобальні проблеми, включаючи політичні протести (Луїс Тато, Кенія), міграційну кризу (Федеріко Ріос, Дар'єнський розрив; Джон Мур, кордон США-Мексика), війну та її наслідки (Флоріан Бахмаєр, Україна; Самар Абу Елуф, Газа), кліматичні зміни (Аманда Перобеллі, Бразилія; Мусук Больте, Амазонка), соціальні питання та спорт. Премія підкреслює важливість фотожурналістики у документуванні сучасного світу. Фото року буде оголошено 17 квітня.

Конкурс World Press Photo оголосив переможців
Конкурс World Press Photo, якому виповнюється 70 років, оголосив 42 переможців — у 2024 році їх було 30 — за фотографії та фотопроєкти 2025 року, розподілені за регіонами світу. Це: Африка; Азійсько-Тихоокеанський регіон та Океанія; Європа; Північна та Центральна Америка; Південна Америка; Західна, Центральна та Південна Азія. У кожному регіоні визначено трьох індивідуальних переможців за одиночне фото (Singles), трьох за фотоісторії (Stories) та одного за довгостроковий проєкт (Long-Term Projects).
Іспанський фотожурналіст Луїс Тато отримав одну з нагород у категорії Stories за свої знімки протестів у Найробі (Кенія) у 2024 році для агенції France-Presse. Його колега Андре Коельо з іспанської агенції Efe в Бразилії переміг у категорії Singles. Знімок колумбійця Федеріко Ріоса про мігрантів, що перетинають Панаму, опублікований минулого грудня, також отримав нагороду в категорії довгострокових проєктів, що відзначає багаторічну роботу та включав репортажі для The New York Times. Фото року та два його фіналісти будуть представлені 17 квітня.
Серед нагороджених є також латиноамериканські фотографи з Колумбії, Сальвадору, Перу, Мексики та Венесуели, окрім Бразилії. Серія Луїса Тато (36 років) показує протестувальників та поліцію в Найробі: перші — у сльозогінному газі та під водометами; поліцейські — зі зброєю в руках. 25 червня громадяни, які протестували проти запровадження додаткових податків на товари першої необхідності, увірвалися до парламенту. Відбулися сутички з правоохоронцями, були загиблі та сотні поранених. Президент Вільям Руто відкликав податкову пропозицію, але протести тривали до 2025 року. Іспанський фотограф, який народився в Дайм'єлі (Сьюдад-Реаль), намагається показати у десяти знімках «народний рух, що змінив ставлення кенійців до політиків», як він пояснює у телефонній розмові. Це справа, яка триває, «і яку поліція та уряд намагалися заглушити», — запевняє він.
З головного офісу агенції France-Presse в Найробі Тато координує фотовисвітлення подій у 12 країнах Східної Африки. Це вже вдруге його відзначає World Press Photo (у 2021 році він отримав третю премію в категорії Stories за зйомку навали сарани для The New York Times). Він визнає, що це «допомагає рухатися вперед і докладати зусиль». Готуючись вирушити на північ країни для висвітлення теми зміни клімату, він зазначає, що щодо африканських історій «все ще повторюються стереотипи, і мене мотивує їх ламати». Повсякденна реальність, «з її очевидними процесами розвитку, не так вже й далека від Європи», — стверджує він.
Інші переможці:
Андре Коельо з Бразилії для агенції Efe є автором ще однієї фотографії-переможниці в категорії Singles, цього разу в Південній Америці. Вона фіксує майже релігійні обійми фанатів «Ботафого», одного з найстаріших футбольних клубів країни, після першої в історії перемоги в Кубку Лібертадорес Південноамериканської конфедерації. Вони перемогли «Атлетіко Мінейро» з рахунком 3:1 30 листопада 2024 року.
Цьогоріч журі World Press Photo обрало теми, що охоплюють політику, гендерні питання, міграцію, збройні конфлікти та кліматичну кризу.
У категорії Singles для Північної та Центральної Америки виділяється знімок замаху на президента США Дональда Трампа 13 липня 2024 року під час кампанії, що призвела до його обрання. Фото, зроблене американцем Джабіном Ботсфордом для газети The Washington Post, фіксує момент, коли охорона знімає Трампа зі сцени. «Це рідкісний момент крихкості в кампанії, заснованій на життєвій силі та могутності», — зазначає журі.
У категорії Singles для Європи:
Ангеліна, шестирічна українська дівчинка, яка страждає на панічні атаки після втечі зі свого села в березні 2024 року, розташованого на лінії російського фронту. Фото зробив німець Флоріан Бахмаєр.
Міки, 21 рік, демонструє великий шрам на грудях. Фото зробив нідерландець Прінс де Вос.
Із Західної, Центральної та Південної Азії, Махмуд Аджжур, хлопчик із Гази з ампутованими в березні 2024 року через бомбардування руками. Фото зробила Самар Абу Елуф.
В Африці: знімок культуриста Тамале Сафалу, який втратив ногу в ДТП у 2020 році. Авторка фото — нідерландка Марійн Фіддер. Ще одне фото, яке стало відомим до потрапляння на конкурс, отримало премію в Singles. На фото бразильський серфер Габріель Медіна, який подолав велику хвилю під час Олімпійських ігор у Парижі 2024 року. Фото зробив француз Жером Бруйє для агенції France Press.
У Північній та Центральній Америці: американець Джон Мур для Getty Images зафіксував китайських іммігрантів, які ховаються від дощу після перетину кордону між США та Мексикою.
У Південній Америці, в розділі Stories, бразилійка Аманда Перобеллі задокументувала повені в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул (Бразилія), що спричинили екологічну катастрофу, 183 смерті та примусове переселення близько 600 000 мешканців. Мексиканець Мусук Больте зображує наслідки посухи на річці Амазонка.
У розділі Long-Term Projects виділяються два. По-перше, стирання афганських жінок, нав'язане урядом Талібану. Фотографка — ірано-канадка Кіана Хаєрі для французького фонду мистецтва та фотожурналістики Carmignac. Інший фоторепортаж — це подорож колбарів, які переносять одяг, мобільні телефони чи дрібну побутову техніку небезпечними територіями з Іраку до Туреччини. Автор серії — іранець Ебрагім Аліпур.
Федеріко Ріос Ескобар (Манісалес, 44 роки) отримав премію за найкращий довгостроковий проєкт за свою чотирирічну роботу, в якій він документував перетин мігрантами джунглів Дар'єнського розриву між Колумбією та Панамою.