Декількома словами
Використання ШІ для генерації зображень у стилі Ghibli без дозволу є порушенням авторських прав та експлуатацією творчої спадщини, на відміну від фанфіків, які створюються фанатами для власного задоволення та без комерційної мети. Це піднімає серйозні питання про етику використання ШІ та повагу до інтелектуальної власності митців.
Термін «фанфік» походить від англійського fan fiction і означає твори, створені фанатами для фанатів на основі певного вигаданого всесвіту, будь то «Гаррі Поттер», «Ранма ½», «Володар перснів», «Стар Трек» тощо. Коли йдеться про комікси та анімацію за мотивами конкретного серіалу, ми говоримо «додзінсі», хоча технічно додзінсі — це самвидав.
Більшість таких творів обертаються навколо романтичних або сексуальних стосунків між персонажами цих всесвітів і зумовлені бажанням фанатів побачити динаміку, якої не було в оригіналі. Фанфік — це ціла галактика: знаєш, коли входиш, але не знаєш, коли вийдеш. Це пов'язано з глибоким емоційним зв'язком читача з твором. Зазвичай фанфіки мало узгоджуються з каноном всесвіту, але приносять велике задоволення цільовій аудиторії.
Автори оригінальних творів зазвичай не мають нічого проти фанфіків, хоча є винятки. Наприклад, Енні Пру назвала порнографічні фанфіки за мотивами «Горбатої гори», які їй надсилали, «постійним джерелом роздратування». Пру, авторка надзвичайно стримана, втомилася від цих переробок її твору.
Творці фанфіків роблять це без жодного корисливого інтересу. Тепер, коли доступні різні ШІ, я бачив, як знайомі просили ChatGPT написати фанфік за них. Історії виходять абсолютно пласкими, їхня єдина «принада» — початковий подив, як у спірографа немає іншого шарму, крім шуму під час руху.
Модою тижня у світі ШІ стало створення ілюстрацій у стилі Студії Ghibli. За п'ять днів це перетворилося з новинки на щось неймовірно заїжджене. Ghibli — це компанія Хаяо Міядзакі та Ісао Такахати, і права на їхні твори захищені. Ба більше, Міядзакі ще живий і бачить це розкрадання своєї праці. Ніхто в OpenAI не питав у нього дозволу на використання десятиліть ремісничої праці задля невідомо яких цілей. Тепер Ghibli має справу з тими компаніями, які воліють просити вибачення, а не дозволу.
Техноентузіасти можуть вважати, що Міядзакі не має права вимагати поваги до своєї роботи, але реальність така, що має.
Фанфіки завжди були просто розвагою. А ось наступ на чужу інтелектуальну власність за допомогою технологій — це те, над чим варто було б замислитися заздалегідь.
