Декількома словами
США заявляють про бажання гренландців здобути незалежність від Данії, позиціонуючи свій інтерес як захист від потенційного впливу Китаю та Росії у стратегічно важливому арктичному регіоні. Данія розцінює такі заяви як неприйнятні та такі, що порушують міжнародне право, наголошуючи на принципах суверенітету та територіальної цілісності.

Вашингтон не припиняє тиску на Гренландію. Через кілька годин після того, як прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен попередила США з арктичного острова, що не можна анексувати територію іншої країни, держсекретар США Марко Рубіо відповів у п’ятницю з Брюсселя. За словами глави дипломатії Дональда Трампа, саме гренландці не хочуть бути частиною Данії — країни-члена Європейського Союзу та союзника США по НАТО.
«Гренландці чітко дали зрозуміти, що хочуть бути незалежними. Данія повинна зосередитися на тому факті, що Гренландія не хоче бути частиною Данії», — заявив Рубіо після дводенних зустрічей у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу, тоді як Фредеріксен завершувала свій триденний візит на арктичний острів, спрямований на «зміцнення єдності» перед тиском Вашингтона.
Незважаючи на зростаюче занепокоєння європейських партнерів щодо напруженості навколо Гренландії, це питання офіційно не розглядалося на саміті міністрів закордонних справ НАТО. У своїх відчайдушних спробах припинити будь-яку критику Трампа, щоб його погрози скоротити присутність США в НАТО не справдилися, генеральний секретар Альянсу Марк Рютте уникнув коментарів щодо суперечки між двома країнами-членами організації. За словами нідерландця, дискусію слід вести, «відводячи увагу» від Гренландії, щоб зосередитися ширше на загрозах, що нависають над Арктикою. Регіон, нагадав він, «це не тільки Данія (…), це також Ісландія, Канада, США, Норвегія, Фінляндія, Швеція, сім союзників присутні в Арктиці», де відомо, «що китайці відкривають морські шляхи, що росіяни переозброюються». Тому, наполягав він, пріоритетом є «спільна робота» в цьому районі, «щоб гарантувати безпеку цієї частини світу».
Проте Рубіо використав свою першу поїздку до Брюсселя як глава американської дипломатії, щоб у четвер за зачиненими дверима зустрітися зі своїм данським колегою Ларсом Локке Расмуссеном. Державний департамент США згодом лише запевнив, що під час зустрічі Рубіо «підтвердив міцні відносини» між Вашингтоном і Копенгагеном. У короткому офіційному комюніке Гренландія навіть не згадувалася. Але в п’ятницю Расмуссен запевнив, що це питання обговорювалося, і воно місяцями отруює двосторонні відносини та додає ще один ступінь європейського занепокоєння щодо США часів Трампа. Під час «відвертої та прямої» зустрічі з Рубіо він «дуже чітко дав зрозуміти, що твердження та заяви про анексію Гренландії є не лише неприйнятними та неповажними. Вони становлять порушення міжнародного права», — розповів він у повідомленні в соціальних мережах.
Це схоже на повідомлення, яке сама Фредеріксен напередодні з Гренландії адресувала Вашингтону. Англійською мовою, у супроводі нового прем’єр-міністра автономної території данського королівства Єнса-Фредеріка Нільсена, вона нагадала, що «національні кордони, суверенітет держав та територіальна цілісність є принципами, закріпленими в міжнародному праві» з часів Другої світової війни саме для того, «щоб малі країни не боялися більших».
«Йдеться не лише про Гренландію чи Данію, йдеться про світ, який ми будували разом поколіннями. Ви не можете анексувати іншу країну, навіть з аргументом про національну безпеку», — наголосила глава данського уряду, яка знову не приховувала свого розчарування тиском з боку союзника, якого Данія, нагадала вона, завжди підтримувала.
У розмові з пресою, яка супроводжує його в європейській поїздці, Рубіо в п’ятницю наполягав на тому, що саме гренландці «давно» говорять про незалежність, і Вашингтон лише прагне, «коли вони ухвалять це рішення», запобігти спробам інших держав захопити острів, що має великий стратегічний інтерес.
«Що ми не дозволимо, так це щоб Китай прийшов зараз і запропонував їм купу грошей, і щоб [Гренландія] стала залежною від Китаю», — наголосив Рубіо через тиждень після суперечливого візиту на арктичний острів віцепрезидента США Дж. Д. Венса. Під час свого перебування в Гренландії другий номер Трампа звинуватив данський уряд у недостатніх інвестиціях для забезпечення безпеки острова. «Ми вважаємо, що гренландці оберуть незалежність, і тоді ми будемо вести з ними переговори», — сказав Венс у промові, яку тепер згадав Рубіо.
«Саме вони хочуть відійти від Данії, саме вони хочуть бути незалежними, а не ми. Це була не наша ідея», — заявив Рубіо. «Це були вони, і якщо вони ухвалять таке рішення, то Сполучені Штати будуть готові, потенційно, зробити крок вперед і сказати: гаразд, ми можемо створити з вами альянс. Але ми ще не на цьому етапі», — уточнив колишній сенатор-республіканець.
Гренландія, найбільший острів у світі, розташований між Атлантичним та Північним Льодовитим океанами, багата на природні ресурси та має все більше геостратегічне значення. Зміна клімату переформатовує найпівнічніший регіон планети, відкриваючи нові морські шляхи та можливість видобутку мінералів та вуглеводнів, які донедавна були недоступні. Танення льодовиків перетворило Арктику на життєво важливий регіон для економічних та військових інтересів Росії, Китаю та Сполучених Штатів; Трамп стверджує, що контроль над Гренландією є важливим для протидії впливу Пекіна та Москви в цьому районі та «забезпечення національної та міжнародної безпеки».