Декількома словами
Велика Британія зіткнулася з 10% митом США, що вдвічі менше, ніж для ЄС. Це пов'язано з торговим дефіцитом Лондона з Вашингтоном, а не є прямим «бонусом Брекзиту». Прем'єр Стармер намагається домовитися про торговельну угоду, але дії Трампа створюють економічні ризики, особливо для Північної Ірландії через її унікальний статус.

На тлі торговельної війни, розв'язаної Дональдом Трампом, прем'єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер намагається знайти позитивні моменти. На відміну від ЄС, де експорт до США може обкладатися 20% митом, британські товари зазнають лише 10% збору.
Представник Стармера повідомив про намір розпочати діалог з міжнародними лідерами щодо «глобального економічного ландшафту» після дій Трампа. Даунінг-стріт закликає до стриманості та переговорів з Вашингтоном.
Деякі євроскептики та британські ЗМІ назвали це «бонусом Брекзиту». Популіст Найджел Фарадж заявив: «10% мита — це погано, але краще, ніж 20% для членів ЄС». Безперечно, вихід з ЄС вберіг Британію від вищого мита, яке застосовується до всіх членів блоку однаково.
Однак основна причина нижчого тарифу — не «особливі стосунки» між Стармером і Трампом, хоча уряд натякає на це. Адміністрація Трампа застосувала до Великої Британії ті ж правила, що й до інших країн, виходячи з торговельного балансу. Лондон має торговельний дефіцит з Вашингтоном (купує більше, ніж продає), тому отримує мінімальне 10% мито.
Крім того, значна частина британської економіки належить США. Пом'якшення тарифів може бути пов'язане зі стратегією не завдавати шкоди власним інтересам. Мільйони британців працюють на американські компанії.
«Ніхто не виграє в торговельній війні. У нас справедливі та збалансовані торговельні відносини зі США. Ми продовжимо переговори щодо угоди про економічне процвітання», — заявив Стармер британським бізнесменам.
Після візиту до Вашингтона Стармер отримав обіцянку Трампа щодо торговельної угоди — мети, якої прагнули прихильники Брекзиту, як Борис Джонсон. Деталі потенційної угоди невідомі, але Лондон зацікавлений у технологічному альянсі, зокрема в галузі ШІ.
Попри надії на угоду, британський уряд розуміє, що не уникне наслідків геополітичного струсу. Основний експорт Британії до США — автомобілі, на які введено 25% мито, так само як і на сталь.
Уряд Стармера розпочав консультації з бізнесом щодо можливих заходів у відповідь, прагнучи виграти час для переговорів. Міністр торгівлі Джонатан Рейнольдс підтвердив, що збір думок триватиме чотири тижні.
Торговельна війна збіглася з оголошенням урядом Стармера нових скорочень соціальних видатків. За оцінками Національного інституту економічних і соціальних досліджень, нові мита можуть скоротити зростання британської економіки на 1%.
Ірландія та Північна Ірландія
Острів Ірландія з особливим занепокоєнням спостерігає за торговельною війною. Республіка Ірландія (член ЄС) побоюється відтоку американських технологічних компаній. У Північній Ірландії бізнес знову опиняється в невизначеному становищі.
Можлива відповідь ЄС на дії США, ймовірно, буде жорсткішою, ніж британська. Через особливий статус після Брекзиту (Протокол щодо Ірландії, Віндзорська рамкова угода), Північна Ірландія вважається частиною внутрішнього ринку ЄС і мала б застосовувати ті ж мита, що й блок. «Якщо Велика Британія не застосує заходи у відповідь або зробить це в меншому обсязі, ніж ЄС, це поставить нас у невигідне становище», — зазначив Стівен Келлі з Manufacturing NI.