Нещодавно у світі філософії виникла дискусія навколо книги про «гіпнократію» – нові форми маніпуляції в епоху цифрових технологій. Автором праці називали гонконзького філософа Цзяньвей Сюня. Книга, що аналізує вплив штучного інтелекту на політику та суспільство, зокрема на прикладах Дональда Трампа та Ілона Маска, швидко набула популярності.

Однак, як з’ясувалося, Цзяньвей Сюнь – вигадана постать. Італійський есеїст та редактор Андреа Коламедічі зізнався, що створив цю працю у співпраці з двома платформами штучного інтелекту. Він зазначений як перекладач книги, але насправді є її співавтором разом із ШІ.

Цей експеримент мав на меті продемонструвати можливості штучного інтелекту у створенні складних текстів та його здатність впроваджувати ідеї, які сприймаються як цілком реальні та переконливі. Теорія «гіпнократії» навіть цитувалася в академічних колах та обговорювалася на міжнародних конференціях, зокрема на круглом столі у Каннах, присвяченому метаморфозам демократії під впливом ШІ.

Викриття цієї містифікації викликало широке обговорення про роль штучного інтелекту, автентичність у цифрову епоху та потенційну загрозу маніпуляцій свідомістю через фейкові новини та складні дезінформаційні кампанії, створені за допомогою ШІ. Постало питання: чи має значення авторство, якщо ідеї, згенеровані ШІ, виявляються змістовними та провокують важливі дискусії?