Російська армія поповнилася китайськими військовими на східному фронті України

Російська армія, що воює на східному фронті України, поповнилася новою національністю у своєму загоні іноземців – китайською. Президент України Володимир Зеленський повідомив у вівторок про захоплення двох китайських військових у секторі Донецьк, що в Донецькій області, на сході країни. «Є документи цих полонених, банківські картки та особисті дані», – зазначив український лідер у короткому повідомленні у своїх профілях у соціальних мережах.

За його інформацією, українські солдати вступили в бій із шістьма китайськими військовими, тому він вважає, що більше громадян цієї національності воюють разом із військами, відправленими Кремлем, який підтримує міцний союз із китайським режимом. Це перший випадок, коли стало відомо про участь у цій війні військових із Китаю.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга викликав повіреного в справах Пекіна в Києві для надання пояснень.

Разом із нотою Зеленський завантажив у мережу 23-секундне відео, на якому один із захоплених солдатів зображений зі зв’язаними руками. Під час запису військовий пояснює між звуконаслідуваннями, кількома словами англійською та кількома китайською, як його затримали. Згідно з розповіддю його жестів і виразів, авіаудар вразив його командира та його самого, він був поранений і згодом затриманий.

«Участь Китаю в цій війні в Європі, – продовжив президент України у своїй ноті, – разом з іншими країнами, прямо чи опосередковано, є чітким сигналом того, що Путін має намір робити все, що завгодно, аби не покласти їй край».

Двоє затриманих зараз перебувають у руках СБУ, Служби безпеки України.

Інші країни, що підтримують Росію

«Це Китай ще одна країна, яка військово підтримує вторгнення Росії в Україну. Це ще одна після Ірану та північнокорейської армії», – продовжив Зеленський вже на зустрічі з пресою.

«Але є різниця: північнокорейці воювали проти нас на Курському фронті [на території Росії], а китайці воюють на території України», – зазначив український президент.

Китай – останній учасник вторгнення

Китай – остання іноземна національність, яка приєдналася до повномасштабного вторгнення в Україну, розпочатого російською армією 24 лютого 2022 року. Одним із найбільших контингентів є військові з Північної Кореї, відправлені Пхеньяном – разом із боєприпасами власного виробництва – для посилення оборони Курська після несподіваного наступу, розпочатого українською армією у вересні минулого року. Натомість Москва відправила тисячі барелів нафти в північнокорейські порти.

За інформацією, зібраною південнокорейськими та західними розвідувальними службами, російський окоп отримав дві хвилі військових з Північної Кореї, перша – 11 000 чоловік, а друга – близько 3 000. Сеул оцінює приблизно в 4 000 кількість північнокорейців, поранених або вбитих у цій битві за останні місяці. Збройні сили України захопили двох із цих військових у січні минулого року.

Але це не єдині азіатські громадяни, які поповнюють російські ряди на східному фронті України. Тисячі чоловіків непальської національності відгукнулися на привабливу пропозицію Москви в обмін на їхню участь у війні.

Як повідомив американський канал CNN у лютому 2024 року, до 15 000 непальців виїхали до Росії, щоб приєднатися до військ в обмін на близько 2 000 доларів на місяць і обіцянку отримати російський паспорт. Інформація цього каналу показала, як багато хто навіть не знав, що їх чекає. Москва також завербувала африканських іммігрантів, деяких із них навіть витягли з в’язниці, щоб приєднатися до групи найманців Вагнера.

Більшість цих примусово завербованих осіб виїхали до російських міст на роботу чи навчання.

Вплив Китаю та російсько-китайського союзу

Участь у вторгненні громадян Китаю, з відома Пекіна чи без нього, має більший вплив через важливість азіатського гіганта в міжнародному контексті та його великий союз із Кремлем. Президент Росії Володимир Путін і його китайський колега Сі Цзіньпін підтримують тісні відносини – російський лідер навіть називав китайського лідера «дорогим другом».

З початку великого російського наступу на Україну два лідери, які також є союзниками через форум країн, що розвиваються (БРІКС), зустрічалися тричі. У травні минулого року Путін їздив до Пекіна, щоб підписати з Сі декларацію, в якій вони зобов’язалися посилити свою співпрацю проти Сполучених Штатів.

Ці особливі відносини дозволили Росії краще врятуватися від міжнародних санкцій. Пекін збільшив закупівлю російських вуглеводнів, які частково караються на Заході, і водночас підтримував постійний потік матеріалів подвійного призначення, цивільного та військового, необхідних, насамперед, для складання електронних систем багатьох видів зброї, які використовуються російською армією на фронті.

Доказом цього зближення є те, що в перші десять місяців 2024 року Китай залучив 33,8% зовнішньої торгівлі Росії, згідно з даними, зібраними польським аналітичним центром Centre for Eastern Studies (OSW). Збройні сили двох країн також підтримують рутину спільних військових навчань.

Висновок

«Участь громадян Китаю у вторгненні в Україну з боку російської армії, – заявив Сибіга в заяві, в якій він повідомив про виклик повіреного в справах Китаю, – ставить під сумнів заявлену позицію Китаю щодо миру та підриває довіру до Пекіна як до відповідального постійного члена Ради Безпеки ООН». Справді, Пекін, завжди на межі дипломатичного ножа, останні три роки висловлювався на підтримку мирного процесу. Китайський посланець у регіоні Лі Хуей двічі відвідував кілька європейських країн, Україну та Росію, щоб виступити посередником між сторонами, і брав участь у міжнародному саміті, скликаному Києвом і проведеному в Джидді (Саудівська Аравія) в серпні 2023 року.